Акт відновлення Української Держави 1941 року: як відбувалося відродження державності у Львові
Раннім ранком 30 червня 1941 року у Львів вступили вояки батальйону “Нахтігаль” і передові частини Вермахту. Місто наповнювалось озброєними загонами чергової нової влади. Українське населення реагувало на появу солдатів дещо інакше – на вулицях, якими йшов “Нахтігаль”, траплялися спалахи ентузіазму. У цей день у місто непомітно в’їхало авто, у якому перебував Ярослав Стецько, заступник голови проводу Організації українських націоналістів Степана Бандери. Він мав завдання проголосити у Львові Акт відновлення Української держави.
Підготовка та благословення митрополита
ОУН прагнула поставити нацистів перед доконаним фактом існування України як незалежної держави і намагалася використати смертельний клінч двох диктаторів на користь національних інтересів. На розмову до митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького пішов Ярослав Стецько. Митрополит благословив проголошення Української Держави і представником церкви на зборах призначив єпископа Йосифа Сліпого. Оунівці подали митрополитові на підпис звернення, в якому віталось німецьку армію і висловлювалася підтримка уряду Ярослава Стецька.
Оголошення Акту відновлення Держави
О 18:00 у будинку “Просвіти” на Площі Ринок, 10, зібралися запрошені представники політичних середовищ Львова. Кількість присутніх сягала сотні. Перед самими зборами виникла дискусія – чи варто проголошувати відновлення держави саме зараз? Ярослав Стецько, Василь Кук і представник митрополита отець Йосиф Сліпий наполягли на негайній декларації.
Василь Кук зачитав наказ Степана Бандери про призначення Ярослава Стецька головою уряду – Українського державного правління. Після цього Стецько вийшов на балкон “Просвіти” і звідти зачитав Акт відновлення Української держави. Натовп львів’ян-українців, які зібралися під будинком, відреагував аплодисментами і заспівав Франкове “Не пора, не пора”.
Ключові особи та їхні ролі в подіях 30 червня 1941 року
| Особа | Роль у подіях |
|---|---|
| Ярослав Стецько | Заступник голови ОУН(б), голова Українського державного правління, автор тексту Акту. |
| Роман Шухевич | Командир батальйону «Нахтігаль», який першим увійшов до Львова. |
| Андрей Шептицький | Митрополит УГКЦ, який надав церковне благословення на відновлення держави. |
| Юліан Савицький | Диктор, який зачитав текст Акту по радіо для сотень тисяч громадян. |
| Ганс Кох | Німецький офіцер, який висловив протест проти політичних рішень українців. |
Реакція німецької сторони та наслідки
Коли у залі з’явилося двоє німецьких офіцерів – Ганс Кох і Ернест фон цу Айкерн, ситуація загострилася. Кох гостро розкритикував зібрання і застеріг присутніх від будь-яких політичних рішень, прерогативу на котрі мав виключно фюрер.
Наступного дня текст Акту по радіо почули сотні тисяч громадян новопроголошеної держави. Однак відновлена Українська Держава проіснувала лише 10 днів. Адольф Гітлер рішуче виступив проти незалежності України, і німецька влада арештувала керівників українських націоналістів. Юліан Савицький, який зачитував Акт по радіо, згодом загинув у концтаборі 1945 року.