Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Пагорб Слави та Музей пам'яток стародавнього Львова: історія та архітектура

Пагорб Слави — меморіальний комплекс, де поховані російські та радянські військовики, що загинули під час першої світової та німецько-радянської воєн. Варто зазначити, що він розташований у східній частині Львова на початку вулиці Пасічної. Загальна площа об'єкта становить 0,76 га. Нині цей об'єкт має статус національного (з 2002 року) та є адміністративною частиною історико-архітектурного заповідника «Личаківський цвинтар у Львові (від 1994 року).

Історія створення меморіального комплексу

Щодо передісторії заснування, то ще до першої світової війни митрополит Андрей Шептицький намагався отримати дозвіл на будівництво собору на цих ґрунтах, але перешкодила війна. Після Галицької битви та подальшої окупації Львова російською армією постало питання щодо поховання загиблих у битві та померлих від ран і хвороб у шпиталях. Так, 1915 року під патронатом родини графа Георгія Бобринського було закладено російський військовий цвинтар. Згідно з планом, виконаним 1918 року архітектором Адольфом Віттманом, цвинтар складався з двох частин.

У 1920-х роках ці терени почали використовувати для добування піску, а на початку 1930-х років магістрат ухвалив рішення ексгумувати всі поховання. Вже по закінченню Другої світової війни прах вояків та партизанів було вирішено перенести на «Пагорб Слави». 12 березня 1945 року затверджено проєкт будівництва військового меморіалу за спільним проєктом архітекторів Андрія Натальченка, Генріха Швецького-Вінецького та Івана Персікова. Закладення сучасного меморіалу відбулося 23 лютого 1948 року.

Архітектурні особливості та пам'ятки

Вхід до меморіалу оформлений двома пілонами з червоного пісковику, виконаними у вигляді спущених знамен. Центральна частина цвинтаря спроєктована у вигляді кола, поділеного навпіл Алеєю Героїв. Загалом на цвинтарі поховано 65 вояків у спільних похованнях та 255 — індивідуальних. Скульптурні групи, що прикрашають комплекс, створені відомими митцями:

  • «Клятва» та «Мати-Вітчизна» (скульптор Михайло Лисенко) — розташовані праворуч;
  • «Воїн з прапором» (скульптор Василь Форостецький) — розташована ліворуч.

Також ліворуч від входу розташований гранітний обеліск, встановлений у 1952 році, під яким покояться тлінні рештки військовиків першої світової війни. Праворуч головного входу розташоване поховання агента НКВС Миколи Кузнєцова.

Музей пам'яток стародавнього Львова

Музей пам'яток стародавнього Львова (інша назва — Музей найдавніших пам'яток Львова) — це відділ Львівської картинної галереї. У 1993 році в приміщенні костелу святого Івана Хрестителя та на його подвір'ї було організовано цей музей. Рішення про створення прийнято на підставі археологічних досліджень, у результаті яких виявлено, що на цьому місці існувало слов'янське поселення ще задовго до заснування міста.

В експозиції музею представлені важливі історичні свідчення:

  • археологічні знахідки;
  • зразки образотворчого мистецтва;
  • церковні реліквії та історичні документи.

Найціннішим експонатом музею є ікона середини XIV століття «Львівська Богородиця».

Основні характеристики об'єктів

  • Пагорб Слави: тип — меморіал; відкриття — 23 лютого 1958 року; площа — 0,76 га; адреса — вул. Пасічна, 50.
  • Музей пам'яток: тип — історичний; засновано — 1993 рік; адреса — площа Старий Ринок, 1.