Опера «Лоенгрін» у Великому театрі: докладний опис першого відвідування

Побувати у Великому театрі мені хотілося давно, але бентежили думки про те, як потрібно одягнутися, квитки на які місця купувати, як не зіпсувати собі перше враження від відвідування театру. Я почала вивчати цю тему, зареєструвалася на офіційному сайті Большого театру для того, щоб гортати афішу та купувати квитки онлайн. У результаті мене зацікавила опера Р. Вагнера «Лоенгрін» на історичній сцені.

Основна інформація про спектакль

Найменування спектаклю: Ріхард Вагнер, опера «ЛОЕНГРІН».

• Час: 4 години 50 хвилин.
• Мова: НІМЕЦЬКА. Виконується німецькою мовою з російськими супратитрами.
• Спектакль: йде з двома антрактами, у трьох актах.

Коли я усвідомила, що потрібно слухати Вагнера майже 5 годин, то засумнівалася у наших скромних можливостях, але на фото видно табло для супратитрів, що полегшує сприйняття. Спільна постановка з театром Метрополітен-опера стала результатом роботи диригента Антона Грішаніна та канадського режисера-постановника Франсуа Жірара.

Квитки та вибір місць у залі

Електронні квитки я купувала в 20-х числах лютого, а сам спектакль був 23 квітня о 14:00 (практично за два місяці). Місця я обирала з урахуванням того, що сидіти і слухати доведеться довго. У партері ухил невеликий, тому я вирішила не ризикувати і взяла 1 ряд амфітеатру ближче до середини.

Хоча ухил в амфітеатрі виявився хороший, можна було брати і не 1 ряд, на видимості це не позначилося б. Однак глибина крісла як ніби менша, ніж стандартна, і тому сидиш трохи незручно. З першої сцени стало зрозуміло, що ступінь освітленості сцени в постановці дуже низька (практично постійно напівтемрява), тому глядачам похилого віку та з проблемами зору краще дивитися спектакль із партеру.

Дрес-код та публіка

Щодо одягу: я одягла довгу чорну сукню-піджак і почувалася цілком комфортно. Мені здається, на денні спектаклі публіка одягнена більш демократично, ніж на прем'єри. Публіка досить різношерста: були і дуже пафосні пари, і люди у футболках, а дівчата ніби у пляжних сукнях. Все було дуже демократично, головне самому не комплексувати.

Інфраструктура театру

У Великому театрі кілька буфетів. Під час першого антракту ми пішли в буфет на 3 поверсі, але там не варили каву (сказали йти на 7 поверх). У театрі є два ліфти, один з яких не працював, а черга на інший була велика. В інтер'єрі вражає люстра в головному білому фоє та сходи в головне фоє.

Виконавці головних партій:

• Лоенгрін — Сергій Скороходов (тенор);
• Ельза, принцеса Брабантська — Анна Шаповалова (сопрано);
• Генріх Птахолов — Дмитро Білосельський (бас);
• Фрідріх Тельрамунд — Олександр Краснов (баритон);
• Ортруда, його дружина — Юлія Маточкіна (мецо-сопрано).

Перша дія та увертюра до опери — дивовижна ніжніша музика в романтично-піднесеному стилі, дуже красива, трохи ніби сповільнена. Абстрактна космічна метафора в розрізі декорацій та костюмів доповнює враження від постановки.