Історія України: від давніх слов’ян до сучасних викликів
Підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти авторів Олександра Гісема та Олександра Мартинюка, виданий у Харкові видавництвом «Ранок» у 2020 році, охоплює ключові етапи розвитку нашої держави. Окрім історичного екскурсу, сьогодення ставить перед суспільством нові питання про те, як довго буде тривати війна та які кроки вживає держава для цифровізації оборони.
Зміст та структура історичного курсу
Навчальний матеріал структурований за розділами, що охоплюють період від V ст. до кінця XV ст.:
- Розділ І. Виникнення та становлення Русі-України: Східні слов’яни у V—IX ст., Київська держава за перших князів, Ольги та Святослава.
- Розділ ІІ. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X — у першій половині XI ст.: правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, культура та суспільний устрій.
- Розділ III. Русь-Україна у другій половині XI — першій половині XIII ст.: період правління Володимира Мономаха, політична децентралізація та кочові народи степів.
- Розділ IV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава): утворення держави, походи монголів та період поступового занепаду.
- Розділ V. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав: Кримське ханство, Кревська унія 1385 р. та суспільне життя в XIV—XV ст.
Ключові історичні пам'ятки та постаті
Серед важливих ілюстрацій та ескізів, що доповнюють підручник, виділяються:
- Свята княгиня Ольга (фрагмент ескізу розпису собору Святого Володимира в Києві художника М. Нестерова);
- Десятинна церква (сучасна реконструкція);
- Аскольдова могила у Києві.
Сучасні виклики: мобілізація та цифровізація
Сьогодні риторика можновладців змінилася на імператив «війна буде тривати довго». У цьому контексті важливим елементом стає цифровізація військового обліку. За даними опитування DOU, ситуація з оновленням даних в застосунку Резерв+ серед ІТ-спеціалістів виглядає наступним чином:
| Статус оновлення даних | Відсоток опитаних (%) |
|---|---|
| Уже оновили свої дані | 28,3% |
| Планують оновити | 28,3% |
| Не збираються оновлювати | 43,3% |
За словами офіційних осіб, понад 1,5 мільйона людей уже оновили свої дані. «Резерв+ зараз працює. І ви бачите, що кількість цих „хапань“ людей і „засаджувань в бусики“ в рази зменшилася, тому що люди мають можливість самостійно оновити свої дані», — зазначають у владних колах. Проте в суспільстві залишаються питання щодо юридичної сили застосунку, оскільки, за словами деяких представників ТЦК, застосунок не є документом у повному розумінні закону.
Проблеми та дискусії
Суспільство активно обговорює питання корупційних скандалів у ВЛК та військових комісаріатах. Наприклад, відомі випадки виявлення значних сум готівки у керівників провінційних ВЛК. Крім того, ведуться дискусії щодо ефективності мобілізації та її впливу на економіку країни, зокрема на ІТ-сектор, де 28% айтівців оновили дані в Резерв+, але значна частина спільноти зберігає скептицизм.