Заслужені, професори та академіки: хто з депутатів має почесні звання і надбавки
Після скандального захисту дисертації народного депутата від ОПЗЖ Іллі Киви у громадян з'явився логічний інтерес до присвоєних звань, вчених ступенів та грошових надбавок до депутатського окладу. Рух ЧЕСНО отримав відповідь від Апарату Верховної Ради на запит щодо переліку нардепів у Верховній Раді 9-го скликання, які мають такі звання та отримують грошові надбавки.
Загальна статистика наукових ступенів у парламенті
У Верховній Раді 9 скликання станом на грудень 2020 року науковий ступінь доктора наук мають 35 народних депутатів. Кандидата наук (доктора філософії) мають 73 нардепи (найбільше – юридичних та економічних наук). Почесне звання «заслужений» (юрист, економіст, журналіст, лікар, будівельник, працівник сільського господарства, сфери послуг тощо) мають 35 нардепів. А 23 депутати є викладачами, доцентами, професорами або ж ректорами. Микола Тищенко теж має звання – він заслужений працівник сфери послуг.
Якщо дивитись у пофракційному розрізі, то найбільша кількість депутатів, які мають науковий ступінь, у фракції «Слуги народу» – 32, на другому місці ОПЗЖ – 12, найменше – чотири нардепи – у депутатській групі «За майбутнє» та позафракційні. Найбільша кількість депутатів зі званням «заслужений» також у фракцій «Слуги народу» та ОПЗЖ – вісім осіб, більшість із них – заслужені юристи.
Доктори наук серед народних депутатів
Ступінь доктора наук мають 29 депутатів, серед яких представлені різні наукові напрями:
| Науковий ступінь | Народні депутати |
|---|---|
| Доктори економічних наук | Анатолій Драбовський, Леся Забуранна, Любов Шпак, Юлія Світлична, Іван Кириленко, Сергій Льовочкін, Олександр Пономарьов, Антон Яценко |
| Доктори юридичних наук | Данило Гетманцев, Олександр Мережко, Юлія Гришина, Іван Калаур, Галина Михайлюк, Олександр Копиленко, Ольга Совгиря, Ренат Кузьмін, Олександр Лукашев, Віктор Медведчук, Михайло Цимбалюк |
| Доктори політичних наук | Валерій Колюх, Антон Кіссе |
| Доктори технічних наук | Сергій Бабак, Андрій Одарченко, Євген Пивоваров |
| Інші наукові ступені | Олександр Качний (держуправління), Михайло Макаренко (медичних), Володимир Арешонков (педагогічних), Ірина Констанкевич (філологічних) |
Такий самий ступінь у віцеспікера Ради Руслана Стефанчука (у спікера парламенту Дмитра Разумкова наукового ступеня немає).
Науковий доробок Віктора Медведчука
Нардеп і кум Путіна Віктор Медведчук є дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України. У 1996 році Медведчук захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. У 1997 році – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Сучасна українська національна ідея і актуальні питання державотворення». Вчене звання професора він отримав у 2001 році. Раніше Рух ЧЕСНО писав, що Медведчук задекларував 55 тис. гривень, одержаних за звання академіка від Національної академії правових наук України. У 2013 році дисертація Медведчука зникла. Журналістам не вдалося її знайти ні у відкритому доступі в інтернеті, ні в бібліотеці Академії МВС, ні навіть у бібліотеці ім. Вернадського.
Наукові ступені в Кабінеті міністрів та місцевій владі
Серед членів Кабінету міністрів 8 кандидатів наук, зокрема, прем'єр Денис Шмигаль – кандидат економічних наук. Докторів наук в уряді тільки двоє: віцепрем'єр Олег Уруський (технічних) і міністр освіти Сергій Шкарлет (економічних). З науковою діяльністю Шкарлета пов'язаний скандал: в деяких його роботах Національне агентство забезпечення якості освіти виявило плагіат.
Серед українських мерів немає докторів наук, тільки шість кандидатів. Зокрема, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків кандидат юридичних наук, а столичний мер Віталій Кличко – кандидат наук із фізичного виховання і спорту. Серед голів обласних адміністрацій є 5 кандидатів наук, а докторським ступенем (юридичних наук) може похвалитися тільки голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.
Майже шість десятків депутатів, які отримують надбавки або доплати за почесне звання або вчений ступінь, проголосували за призначення міністром освіти Сергія Шкарлета, у наукових роботах якого виявили плагіат і проти призначення якого виступила наукова спільнота.