Місто vs село: трансформація приміської зони та концепція лагідної урбанізації

Чітка система поділу населення на міське й сільське, з розмежуванням його економічних, урбаністичних та соціокультурних прав, сформувалася ще в радянський період. В українському інформаційному просторі все частіше можна почути, здавалося би, дві суперечливі тези: «Майбутнє за містами!» та «Село — колиска нації!». Власне, прихильники обох тверджень по-своєму мають рацію.

Сучасні тренди урбанізації в Україні

Впродовж останнього сторіччя урбанізація у світі зростає шаленими темпами, і більшість найрозвиненіших країн є високоурбанізованими також і за рахунок своєчасного дослідження взаємодії міських і сільських поселень і їхнього населення. Україна на сьогодні є помірно урбанізованою країною, де майже 69 % населення — це жителі міст. Але водночас із цим, за довоєнними даними, спостерігався помітний відкіт від урбанізації, адже українці почали виїжджати за місто з коефіцієнтом урбанізації 0,33 % на рік. Згодом це цілком може стати позитивним трендом, який дозволить підняти економіку українського села й забезпечити доступ до екологічних ресурсів для колишніх жителів міст.

Чому субурбія стає актуальною?

Питання актуальності дослідження передмістя як окремого об’єкта вже багато років вивчається фахівцями з різних галузей науки. У статті «Буржуазні утопії: візії передмістя» Роберт Фішман визначає передмістя як територію, що розкриває характер і дух сучасної цивілізації. Дослідник називає передмістя буржуазною утопією через його ідеальне розташування та сприйняття, адже воно, як правило, позбавлене підприємств, знаходиться далеко від робітничих кварталів і в межах зелених районів.

«Виразником передмістя є особливі традиції житлової і ландшафтної архітектури, саме їхній комплекс і відрізняє передмістя від міста та сільської місцевості», — вважає Роберт Фішман. В Україні тенденції, подібні до тих, які описує Фішман, спостерігаються лише останнє десятиріччя, і вони досі не набули масового характеру.

Моделі формування українського передмістя

Загалом розвиток приміської зони в Україні повною мірою не відповідає жодній із класичних моделей субурбанізації, а скоріш є їхнім поєднанням. Формування українського передмістя ввібрало в себе характеристики різних типів розселення:

• Західний тип (Western-type): до приміської зони переселяються жителі міста з вищими доходами з метою пошуку екологічно та соціально безпечнішого середовища.
• Протилежний тип (reversed Western-type): до приміської зони переїжджає переважно населення з низькими доходами.

Цей процес також прямо залежить і від урбанізації, яка в нашій країні є нерівномірною по всій території: від високо урбанізованих регіонів Центральної та Східної України до слабо урбанізованих регіонів Заходу та Півночі.

Vlasne Misto як приклад трансформації

Як сьогодні відбувається розвиток і трансформація приміської зони мегаполісів та в чому основні протиріччя взаємодії формату «місто — село», можна розглянути на прикладі українського проєкту Vlasne Misto. Це приклад того, як через житлову та ландшафтну архітектуру створюється нове середовище. Важливо розуміти, як відбувається взаємодія великих міст, передмість і сіл, як на них впливають міграційні процеси та чи є сталий конфлікт у цій системі.