Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"

Історичне місто Галич розташоване на річці Дністер між Івано-Франківськом та Рогатином, колишня столиця Галицько-Волинського князівства. Вперше Галич згадується в літописах в 898 році. Він, поряд з Києвом, Черніговом, іншими столичними містами Київської Русі, впродовж кількох сторіч був зосередженням життя давніх русичів-українців.

Велич та масштаби Давнього Галича

Очевидно, Галич був найбільшим містом Європи, територія якого розтягувалася на 8,5 кілометра з півночі на південь і на 11 кілометрів із заходу на схід. Ця міська агломерація, з центром у княжому Крилосі, відома як Великий Галич, за площею значно перевищувала такі містечка давнього світу, як Вавилон, Рим та Константинополь. Утворився давній Галич на Крилоській горі. Історичний центр знаходився в районі нинішнього села Крилос, а на території сучасного Галича розташовувалася пристань і торгово-ремісничі ряди. Над пристанню вже в XII сторіччі була зведена цитадель.

Сенсаційна знахідка: В’їзна вежа Галицького замку

На сенсаційну знахідку — фрагмент стіни В’їзної Башти — працівники заповідника натрапили 2022-го під час влаштування нової брами. Археологи згодом виявили там ще й підземелля. Велетенська башта, всіяна бійницями, заввишки з п’ятиповерховий будинок була потужною фортифікаційною спорудою. До третього її ярусу провадив мурований на стовпах міст, яким в’їздили та входили до Галицького замку в ХVІ—ХVІІ століттях. В описі 1582 року вона згадується як "в’їздова башта Галицького замку".

У 2022 році дослідники відкрили цю вежу майже на 70%. Вдалося знайти вентиляційний канал, який вів униз на 5,5 метрів. Стіни на нижньому ярусі дуже потужні, товщиною близько 2,5—3 метрів. У них є ніші — імовірно, бійниці, з яких вівся прямий вогонь. Підземелля вежі має досить просторе приміщення розміром приблизно 6,7х4 метрів.

Ключові характеристики археологічного об'єкта

Таємниці «Галичиної могили» та походження назви

«Галичина могила» – це одинокий високий насип у селі Крилос, в урочищі Качків. Дослідники під керівництвом Володимира Барана в 1991 році натрапили там на обвуглені залишки дерев’яного човна. У носовій частині човна знайшли три бойові сокири, вістря дротика, наконечники стріл, бойовий ніж і залишки золотої фольги. Дослідники дійшли висновку, що це був кенотаф (символічна могила без людських залишків) знатного воєначальника, князя. На думку науковців, знайдені у човні речі датуються серединою Х століття.

Назва міста "Київ" пов'язана з ім’ям князя Кия, "Львів" — з Левом, а "Краків" — з Краком. Таким чином, назва "Галичина могила" ймовірно походить від імені засновника міста Галич. Поховальний обряд має характерні ознаки варязької дружинної традиції. Існує також версія, що пов’язує назву «Галич» із покладами солі, бо «гальс» із грецької означає «сіль».

Сучасні виклики: загроза пам'ятці

На території Крилоського городища — княжого дитинця Давнього Галича, проводять будівельні роботи, які назавжди руйнують історичний ландшафт пам’ятки археології національного значення. Відбувається брутальне знищення: "благоустрій" наводять, абсолютно не враховуючи структуру княжого періоду. Територія перебуває під юрисдикцією Національного заповідника "Давній Галич", проте там продовжують працювати трактори. Юрій Лукомський наголошує, що повернути назад знищене буде неможливо.