Мистецтво українського неофіційного та барокового мистецтва у Львові
Достатньо лише пройтися вулицями старого Львова, аби відчути своєрідність культурного розширу цього міста, а занурившись у мистецтвознавчі дослідження — усвідомити особливість історичних умов розвитку галицького регіону. У цей день відвідувачі нашого музею поринуть в урочисто-піднесену атмосферу епохи Бароко з її вишуканістю, фантастичною колористикою та гармонійною декоративністю.
Проект «Мистецтво українського Бароко» в Національному музеї
У рамках програми “Обери музей свого настрою” в Національному музеї у Львові відбудеться проект “Мистецтво українського Бароко”. Під час лекції “Український бароковий іконостас” можна буде почути історію створення Жовківського та Богородчанського іконостасів. Також наші гості дізнаються про тривалу мандрівку Богородчанського іконостасу з церкви Воздвиження Чесного Хреста у Скиті Манявському до виставкових залів нашого музею, оглянуть барокові пам’ятки у наших експозиційних залах.
Наші юні поціновувачі мистецтва, під час гри «Знайомство з Бароко», також у цікавий спосіб довідаються про особливості українського барокового іконопису, оглянуть пам’ятки у нашій експозиції та спробують відтворити побачені шедеври. А на завершення усі разом матимемо змогу насолодитись шедеврами барокової музики у виконанні сопілкового консорту «Dudalis Junior».
Інформація про заходи
| Захід / Об'єкт | Деталі |
|---|---|
| Дата та час | 3 червня, о 17.00 |
| Місце проведення | пр. Свободи, 20, Національний музей у Львові |
| Лектор | Мистецтвознавця Роксоляна Косів |
| Вартість квитка | 20 грн (для дітей, школярів та студентів – безкоштовно) |
Неофіційне мистецтво Львова та Києва: Точки перетину
В електронному архіві неофіційного мистецтва Ukrainian Unofficial нещодавно було опубліковано другий том, який присвячено львівському альтернативному мистецтву Львова 1950-1980-х років. Показовим у цьому сенсі є пізньорадянський період, який окреслено епохою від відлиги до перебудови. Саме тоді сформувалася відома сьогодні «львівська школа».
Для прогресивної мистецької молоді доби відлиги своєрідними провідниками ідей вільного європейського мистецтва були Роман та Марґіт Сельські, Ярослава Музика, Леопольд Левицький. З їх іменами пов’язане становлення львівської альтернативної художньої культури другої половини ХХ століття, яка увібрала ідеї західного модернізму. Чимало галичан розуміли польську мову, тож і про тенденції сучасного європейського мистецтва довідувалися саме з польської періодики або мистецьких альбомів.
Список представлених майстрів у проекті «UU#Lviv»:
- Євген Лисик
- Роман Сельський та Маргіта Сельська
- Богдан Сорока
- Зеновій Флінта
- Карло Звіринський
- Олександр Аксінін
- Леопольд Левицький
Спадщина Алли Горської: Мозаїка «Боривітер»
До 17 серпня мозаїчну інсталяцію “Борівітер” можна побачити у Львові на площі Ринок. Цей незвичайний витвір мистецтва створювався влітку 1967 року в інтер’єрі Маріупольського ресторану “Україна” командою молодих українських художників під керівництвом Алли Горської. 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Росії, ця гарна мозаїка була частково зруйнована. Ініціатива відтворити шедевр народилася ще два роки тому, проте здійснити її вдалося лише нещодавно завдяки спільній праці п’ятнадцяти сучасних майстрів-художників та мистецтвознавців. Нове панно складається із шістдесяти восьми фрагментів, з’єднаних на спеціальному металевому каркасі.
Війна у вуличному мистецтві Львова
У час, коли новини про війну стають буденністю, Львів знаходить особливий спосіб говорити про пережите – через мурали. Ці зображення на стінах щодня нагадують про війну, яка триває, про захисників та високу ціну свободи.
- «Повернення додому» (площа Галицька): 30-метровий мурал, присвячений Маріуполю та подіям на «Азовсталі».
- Мурал Тарасу Чайці: Портрет лейтенанта ЗСУ, Героя України, на стіні ліцею імені Б.-І. Антонича.
- Мурал Юрію Руфу: На стіні будинку на Коломийській зображений письменник та боєць, що загинув біля Попасної.
Усі ці принципи сформулювали новий контекст львівської культури, де стіни мають голос, а мистецтво стає способом зберегти візуальну памʼять про минуле та сьогодення.