Образ людини та культурно-мистецький простір Львова: від монументалізму ХХ століття до сучасних майстрів
На початку ХХ ст. Львів став платформою для творчих пошуків митців на основі найновіших філософсько-естетичних тенденцій часу, на які накладалася специфіка завдань монументального формотворення. На семінарі йшлося про відображення світоглядного поняття "людина", людської постаті та її образу у монументальному мистецтві Львова першої третини ХХ ст. Проаналізували філософсько-літературне підгрунтя творення виявлених характерних образів й їх засадничі мистецькі характеристики.
Мистецькі універсалії та монументальний декор
У контексті цілісного образу міських монументальних живописних та скульптурних оздоб Львова та творчості їх авторів, було означено об’єкти, що стали показовими прикладами мистецтва першої третини ХХ ст. Твори монументальної скульптури були менш прив’язані до національного питання та відтворювали аспекти модернізації, зростання міста та його зовнішнього образу.
З барвистого калейдоскопу композицій виділили декілька категорій антропоморфних образів. Серед монументальних мистецьких інтерпретацій зображення людини постають:
- Патетичні образи героя-державного діяча та новітнього лицарства;
- Ангели та малюки-путті — дещо легковажні, доповнюючі образи;
- Постаті, що набули націотворчого наповнення на початку ХХ ст.
Серед визначних об'єктів — скульптурно-живописний декор Головного залізничного вокзалу, Торгово-промислової палати, міських кав’ярень, вітражі та стінописи Вірменського собору, храму Марії Магдалини та Успенської церкви.
Знакові львівські мозаїки
У Львові нараховують близько сотні архітектурних об’єктів з мозаїками різного типу. Дуже часто архітектори вже планували заповнення інтер’єрів та екстер’єрів, і мозаїки були суттєвим елементом загальної композиції, а не просто служили декоративним панно.
У Вірменському соборі є велика оригінальна іконографічна композиція “Свята Трійця” в куполі трансепту. У пружних арках та барабані — мозаїчні орнаменти з птицями. Іншим прикладом є Храм Покрови пресвятої Богородиці, де розміщена Остробрамська ікона Божої Матері в охристій квітковій сукні. У 2014 році її відреставрував художник Сергій Радкевич.
Художні музеї та галереї Львова
Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького — найбільший художній музей України. Загальна кількість експонатів становить понад 67 тисяч одиниць різних груп зберігання. Рішення про створення у Львові галереї європейського мистецтва було прийнято Магістратом у 1897 році. Основу колекції склали збірки Музею князів Любомирських та колекція західноєвропейського мистецтва Яна Яковича.
Окрім великих музеїв, місто вражає різноманіттям галерейних просторів:
| Назва закладу | Адреса | Особливості |
|---|---|---|
| Національний музей ім. Андрея Шептицького | просп. Свободи, 20 | Найбагатша у світі збірка українського сакрального мистецтва ХІІ — ХVІІІ ст. |
| Артцентр «Дзиґа» | вул. Вірменська, 35 | Галерея сучасного мистецтва, концептуальна кав’ярня та крамниця. |
| Галерея Icon Art | вул. Вірменська, 26 | Галерея сучасного сакрального мистецтва, поєднання традицій із сучасністю. |
| Галерея «Зелена канапа» | вул. Вірменська, 7 | Експонують твори українських митців, переважно — львівських. |
| Музей Ідей | вул. Валова, 18А | Мистецький простір у підвалах давнього монастиря отців Бернардинців. |
Сучасні обличчя львівського мистецтва
Львів завжди був багатий на митців і творчих людей. Сьогодні варто згадати про тих, хто сяє і сьогодні:
Юрій Коваль — його стиль базується на магічному реалізмі, що розмиває межу між сном та реальністю. Зміщення композиційних елементів та спотворення простору — знакові особливості його картин. Володимир Костирко — митець, який уміє змішати старе з новим. Його стиль — це щось на кшталт “нових старих майстрів”, де класичні техніки Ренесансу чи Бароко поєднуються із сучасною львівською богемою.
Також варто виділити Тараса Кеба, який малює казки в стилі примітивізму, та Kinder Album — художницю, що працює в живописі, графіці та стріт-арті, поєднуючи поп-арт з експресіонізмом.