Львів 90-х: життя міста в часи проголошення Незалежності
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила Акт про незалежність України. Справжнє захоплення викликало у Львові проголошення незалежності України, а за результатами всеукраїнського референдуму 1 грудня за це проголосувало понад 90 відсотків громадян України.
Зміна символіки та демонтаж пам’ятників
У Львові найпомітнішою ознакою змін стала заміна символів. З вулиць і площ міста, з фасадів будинків і приміщень старанно усувалися символи радянської доби. 14 вересня 1990 року у Львові під схвальні оплески і вигуки десятків тисяч людей демонтували пам’ятник Леніну на однойменному проспекті, який після цього став проспектом Свободи. Під основою пам’ятника виявились могильні плити з одного зі знищених совєтами єврейських цвинтарів і плити з могил січових стрільців.
Тривав активний демонтаж пам’ятників: слідом за Леніним настала черга Ярослава Галана, Миколи Кузнєцова, танка, що слугував пам’ятником радянським солдатам – «визволителям» Львова. Натомість споруджувалися нові пам’ятники: Тарасові Шевченкові, Михайлові Грушевському та жертвам сталінізму.
Економічні труднощі та повсякдення
Того року влаштуватися на роботу було складно: всюди якщо не скорочення, то просто не приймають, вичікують. У березні відкрилися бюро працевлаштування, а зі середини року набув чинності закон про соціальний захист. Один вид тогочасного дефіциту ніхто не міг спрогнозувати: дефіцит металевих грошей. Інколи покупцям говорили, що не дадуть хліба, якщо в них не буде дрібних.
Уявлення про тогорічні методи «наближення до ринку» дає історія з популярними тоді місячними картками на міському транспорті. 1 квітня власник картки хоче сісти в автобус, а від нього вимагають заплатити готівкою, бо ціни за проїзд піднялися втричі. Через три дні після проголошення незалежності квиток у звичайному автобусі коштував 15 коп., в експресі - аж нечувані 20.
Адміністративний поділ міста та його історія
У другій половині ХХ століття у Львові були утворені адміністративні райони, назви яких відображають історію та культуру регіону. Нижче наведено дані про основні райони міста:
| Назва району | Походження назви та особливості |
|---|---|
| Галицький | Найменший за площею район, названий на честь засновника міста короля Данила Галицького. Включає історичний центр міста. |
| Шевченківський | Названий на честь поета Тараса Шевченка. На початку 1990-х років темпи будівництва тут скоротились, район не був привабливим для бізнесу. |
| Франківський | Створений у 1973 році як Радянський, сучасну назву здобув 3 лютого 1993 року після постанови Верховної Ради України. |
| Сихівський | Виділений у 2000 році з Галицького району; зараз має найбільше у місті населення з-поміж шести районів. |
Культурне життя: Фестиваль «Вивих»
Культурний вимір 90-х неможливо уявити без знакових подій. Фестиваль "Вивих" (1990) став метафорою львівських 1990-х і виразно закцентував, що громадський простір міста відтепер належить не лише владі, але й простим людям. Ця подія була спробою звільнення духовної енергії населення через проведення республіканського молодіжного фестивалю вуличної культури.
Творці фестивалю опиралися на тексти та сценарії, які розробили Сашко Ірванець, Юрко Винничук та Сергій Проскурня. Останній був режисером акції "Прокидання поезії", що проходила на сцені Львівського оперного театру в останній день фестивалю.
Вуличні тусовки та районний патріотизм
Хлопці, члени вуличних тусовок Львова 1970-х і 1980-х років, відзначалися неабияким локальним патріотизмом. Ворожнеча між різними районами Львова була звичним явищем, і цілі райони ходили «стінка на стінку». Бійки між районами починалися здебільшого тоді, якщо когось образили на чужій території. У кожному районі були місця, де завжди стояли місцеві хлопці, і коли йшли «гнати» район, то намагалися зненацька захопити ці ключові точки.
Специфічна львівська субкультура — батяри — виникла на Клепарові та Личакові ще наприкінці XIX століття, проте дух патріотизму свого району зберігався і в дев'яностих. Серйозні бійки завжди мали вагому причину, і цією причиною здебільшого було встановлення справедливості.