Як правильно називати жителів обласних центрів України
Українці доволі часто помиляються у найменуванні жителів міст нашої держави. Часто можуть вживати суржикові або непритаманні нашій мові назви. На початку розповімо, як правильно казати: "мешканці Києва" чи "жителі Києва"? Відомий український мовознавець Олександр Авраменко зазначає: слова "житель" і "мешканець" є синонімами. Однак із населеними пунктами і країнами краще вживати наше давнє слово "житель". А з житлом – запозичене з польської мови слово "мешканець" (до прикладу, мешканець будинку).
Особливості творення українських катойконімів
Під час насильницького зближення української мови з російською в українські катойконіми просочилися різні -чани, і з'явилися в нас кримчани, полтавчани, луганчани тощо. Натомість "-чани" "ліпити" до кожного катойконіма не варто. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-: наприклад, Чернівці – чернівчани.
Також в українській мові є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-: до прикладу, іванофранківці / іванофранків'яни. Принагідно зауважимо, що назви людей за національною ознакою або за місцем проживання пишемо з малої літери. Найпродуктивнішим у назвах жителів в українській мові є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті.
Загалом філологи радять: де можливо, віддавати перевагу суфіксу -ець, а не -ян- або -чан-. Наприклад, професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова як черкащани, замість якого має бути черкасці; та сумчани, замість якого має бути сум'яни.
Довідкова таблиця назв жителів обласних центрів
Нижче наведено перелік правильних назв для жителів обласних центрів України, заснований на рекомендаціях філологів:
| Місто | Правильна назва (катойконім) | Як не варто називати |
|---|---|---|
| Київ | кияни | києвляни, київці |
| Львів | львів'яни | львов’яни, львівці |
| Харків | харківці, харків'яни | харковчани |
| Одеса | одесити, одесці | одєсіти |
| Дніпро | дніпровці, дніпряни | дніпропетровчани |
| Полтава | полтавці | полтавчани |
| Запоріжжя | запоріжці | запорожани |
| Чернігів | чернігівці, чернігів'яни | черніговчани |
| Тернопіль | тернопільці, тернополяни | тернопільчани |
| Суми | сумці, сум'яни | сумчани |
| Луцьк | лучани | луцьківці |
| Черкаси | черкасці | черкащани |
Додаткові мовні поради
Важливо пам'ятати про правила правопису при творенні назв:
- Івано-Франківськ: жителі — іванофранківці або іванофранків'яни (пишемо разом, на відміну від назви міста).
- Рівне: рівенці, рівняни. Чому "рівенці"? У прикметниках, утворених від міст із наростком "н", звук "н" звучить тільки один раз.
- Вінниця та Чернівці: вінничани та чернівчани відповідно (згідно з правилом про суфікси -иць- та -ц-).
- Луганськ та Донецьк: луганці (не луганчани) та донеччани.
Якщо глянути у правопис, то знайдемо, що під час відмінювання суфікси -к, -цьк переходять у -ч, -чч, як у випадку з Хмельницьким — хмельничани та Кропивницьким — кропивничани.