Львів. Історичний центр. ЮНЕСКО: пам’ятки та історія

Львів – один із найбільш бажаних туристичних центрів України, як для іноземців, так і для самих українців. Безліч нових цікавих атракцій, зокрема, харчувально-розважальні заклади, манять сюди десятки тисяч туристів. Але ще більше манить львівська старовина – неймовірний історичний центр, із безліччю колоритних храмів, із древніми польськими кам’яницями, із помпезною забудовою часів Австро-Угорщини.

Статус Світової спадщини ЮНЕСКО

Історичний центр Львова (Старе місто) – це найстаріший район міста – тут воно було засноване і звідси розвивалося. Із 1998 року історичний центр внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Про його межі здавна точилися наукові суперечки, але фахівці ЮНЕСКО поклали їм край, подавши своє офіційне бачення.

Отже, територія, внесена до списку ЮНЕСКО, визначається такими критеріями:

• Критерій ii: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;
• Критерій v: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов’язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

Архітектурні пам'ятки та визначні місця

Львів – це площа Ринок, із старовинними будинками та височезною ратушою. Кам’яниці, найстаріші з яких датують XVI століттям, давно вже переросли сірість австрійського періоду й перетворились на ефектну атракцію. Львів – це вузенькі вулички, які заворожують середньовічним колоритом й переносять на кілька століть в минуле. Львів – це казкові барокові храми, які заставлять повірити у чари давніх майстрів-архітекторів.

Варто виділити ключові сакральні споруди міста:

• Латинська катедра, яка, немов губка, всмоктала традиції й колорит минулих епох – від готики до модерну;
• Вірменський собор із хачкарами та східними розписами;
• Руська церква із неймовірною вежею Корнякта.

Історія заснування та становлення

Вважається, що Львів у XIII столітті заснував Данило Галицький і назвав на честь свого сина Лева. У 1256 роком датується перша письмова згадка про Львів. Ймовірно, саме між роками коронації князя та першою згадкою новий король намагається укріпити своє королівство будуючи нові фортеці й міста. Але не виключено, що заснування могло бути приурочене до одруження Лева Даниловича з угорською принцесою Констанцією.

Під час правління Лева Даниловича до Львова перенесли столицю Галицько-Волинської держави (Руського королівства). Резиденцією князів став новозбудований Низький замок, на противагу Високому, який стояв на Замковій горі. Львів заснували між пагорбами в заболоченій долині річки Полтви.

Пам'ятник Іванові Федорову

Пам'ятник Іванові Федорову у Львові — пам'ятник Івану Федорову, який відновив друкарство на території України. Встановлений 26 листопада 1977 року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області. Площа навколо пам'ятника — найбільший букіністичний ринок Львова.

Детальна інформація про пам'ятку

Цікаво, що під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розташування пам'ятника та його композиційне рішення. Крім того, існує думка, що скульптори за короткий термін взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку, про що свідчать фартух, схожий на шинель, та кирзові чоботи.