Від 1256 року й до сьогодні: хто керував у Львові та кому він належав
Історія Львова настільки ж яскрава та дивовижна, як і саме місто, насичена цікавими подіями та знаменитими постатями. Сьогодні Львову вже понад 750 років і йому є Вам про що розповісти. Місто, яке було засноване на перетині вигідних торгівельних шляхів скоро розцвітало та розвивалося, ставши одним із головних торгових центрів середньовічної Європи.
Згодом, переходячи під влади багатьох європейських країн, зокрема Польщі, Австрії, Німеччини та Росії, Львів перебирав від кожного зі своїх загарбників якусь частину культури та знань, з часом перетворившись не лише на перлину архітектури, але й столицю сучасного наукового, духовного та мистецького життя.
Хронологія державної приналежності та правління
Нижче наведена таблиця основних історичних періодів, що визначали долю міста від моменту його заснування до здобуття Україною незалежності:
| Період | Державна приналежність / Форма правління |
|---|---|
| 1256–1340 | Руське Королівство. Львів у складі Галицько-Волинського князівства. |
| 1340–1349 | Львів під владою боярської олігархії Дмитра Детька з Перемишля і Данила з Острова. |
| 1353 | Львів під владою русько-литовського князя Дмитра-Любарта Гедиміновича. |
| 1372–1378 | Влада намісника Володислава Опольського, фактично під протекторатом Угорщини. |
| 1378–1387 | Львів під безпосередньою владою Угорщини. |
| 1387–1772 | Львів у складі Речі Посполитої. |
| 1772–1918 | Львів під владою Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини). |
| 1914–1915 | Період панування царської Росії під час Першої світової війни. |
| 1918 | Львів у складі Західноукраїнської Народної Республіки. |
| 1918–1939 | Місто під владою Польщі. |
| 1939–1941 | Львів під владою СРСР. |
| 1941–1944 | Період окупації нацистською Німеччиною. |
| 1944–1991 | УРСР у складі СРСР. |
| Від 1991 | Львів у незалежній українській державі. |
Визначні правителі та особливості історичних етапів
Серед тих, хто керував містом у давні часи, варто виділити такі постаті: Дмитро Дедько́ — галицький боярин, який був фактичним правителем королівства у XIV столітті. Також значущим лідером був Любарт-Дмитро Гедимінович — князь Любарський (Східноволинський), Луцький, Волинський та Галицький. З 1372 р. Львовом управляв родич угорського короля, силезький князь Владислав Опольський, який називав себе «господарем Руської землі, вічним дідичем і самодержцем» та навіть карбував власні гроші.
Особливе місце в історичній пам'яті займає австрійський період. Торкаючись цього часу, нерідко можна натрапити на міф про «Felix Austria» («Щасливу Австрію») — уявлення про імперію, де панувала злагода між народами та добробут. Проте реалії свідчать, що в соціальному та економічного відношенні українці були упослідженою частиною Галичини. Метрополія проводила реформи не стільки з метою покращення становища населення, скільки для того, аби мати економічно спроможних, законослухняних і лояльних підданих. Габсбурги також провели церковну реформу, зрівнявши греко-католиків з римо-католиками, що дозволило духовенству отримати нові освітні можливості.
Картографічне відображення та етнографія
Дослідження питань української етнокартографії щодо формування складу населення займає вагоме місце в науці. Оскільки українські землі в різні періоди часу входили до складу різних держав (Польщі, Угорщини, Великого Князівства Литовського, Російської імперії, Австро-Угорської монархії), необхідним є вивчення картографічних джерел. Наприклад, у рукописі «Географія Птолемея» 1420 року вперше міститься напис «Сарматія», а на рукописній карті 1467 р. Ніколауса Германуса вперше згадується «Європейська Сарматія».
Для кращого розуміння історії важливо розрізняти основні види карт:
- Етнічна карта — географічна карта, на якій зображено особливості розселення різних етнічних груп на певній території.
- Історико-етнічні карти — характеризують розселення народів у минулому.
- Історико-етнографічні карти — зображують різні сторони життя народів, їх традиційну матеріальну та духовну культуру.
Сьогодні етнографічні карти є своєрідним джерелом знань, що потрібні нам для кращого розуміння своєї історії та культури, адже територія України була зображена ще на таких давніх копіях, як Таблиця Певтінґера.