Історичний центр Львова у списку Світової спадщини ЮНЕСКО
ЮНЕСКО — заснована 1945 року спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, місія якої — зміцнювати мир та безпеку через співробітництво країн в освіті, науці, культурі. Шедевр людського генія, винятковий для культурної традиції об’єкт, видатний приклад архітектурного або технологічного рішення певного періоду — ці та інші критерії визначають список Світової спадщини ЮНЕСКО, зібраний з метою зробити популярними та зберегти унікальні в своєму роді об’єкти.
Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року. Станом на 2020 рік шість українських культурних об’єктів і один природний належать до Списку всесвітньої спадщини. У 1998 році історичний центр Львова разом зі Святоюрським собором та Високим замком був внесений до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Історія та процес включення Львова до списку
Ініціатором включення Львова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО був колишній міський голова Львова Василь Куйбіда. У 1996 році фахівці разом із істориками, архітекторами та представниками міської влади створили номінаційне досьє міста. Фінальне рішення ухвалили на 22-й сесії Комітету всесвітньої спадщини, яка відбулася у грудні 1998 року в Кіото.
Фахівці оцінювали стан збереженості історичних об’єктів, а також автентичність планування та архітектури. Експерти підкреслили синтез архітектурних і художніх традицій Східної Європи, Італії та Німеччини, який відображено у різноманітності стилів — від готики та ренесансу до бароко, класицизму та сецесії. Окремо відзначали культурно-історичну та мультикультурну цінність міста: Львів був і залишається місцем, де довгий час співіснували українці, вірмени, євреї, поляки та німці.
Визначені критерії ЮНЕСКО для Львова:
- Критерій ii: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини.
- Критерій v: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов’язані спільноти міста.
Територія та об'єкти під охороною
ЮНЕСКО внесло до списку не окремі будівлі, а весь історичний ареал Львова. До охоронної зони входять: площа Ринок, середмістя, Святоюрський комплекс та Високий замок. З буферною зоною територія охоплює понад 2,4 тис. гектарів. Загалом територія ЮНЕСКО у Львові охоплює понад 1200 об’єктів архітектури, значна частина яких внесена до державного реєстру пам’яток.
У 2013 році до Списку ЮНЕСКО увійшли також дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, розташовані на Львівщині та в інших областях.
| Об'єкт | Опис / Особливості |
|---|---|
| Площа Ринок | Більшість кам’яниць зберегли планування XVI–XVII століть. |
| Святоюрський комплекс | Ансамбль собору святого Юра, включений у 1998 році. |
| Високий замок та Підзамче | Історична територія, з якої розвивалося місто. |
| Церква Зіслання Святого Духа в Потеличах | Найстаріша дерев’яна церква Львівщини, збудована у 1502 році. |
| Церква Святого Юра в Дрогобичі | Об'єкт дерев'яної архітектури Карпатського регіону. |
Статус об'єктів під загрозою знищення
Через 25 років після включення, у вересні 2023, комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включив центр Львова до Списку всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою. Про це заявив керівник програми світової спадщини ЮНЕСКО Лазар Елунду: «Ці об'єкти перебувають під загрозою знищення. Були напади на буферні зони навколо цих об'єктів, і ми не знаємо, що станеться в майбутньому».
Львів зазнав ракетного удару, і одна з ракет зруйнувала багатоповерховий будинок у буферній зоні ЮНЕСКО. Новий статус має посилити міжнародний захист цього простору. Сама організація ЮНЕСКО виключно статусна, вона дозволяє комунікувати і залучати експертів, підтверджуючи той факт, що ми дійсно таки потребуємо захисту додаткового. Статус культурної спадщини ЮНЕСКО дає і фінансові дивіденди: місто отримало доступ до міжнародних грантів та програм, таких як GIZ, USAID та Nordic Fund.