Львів – культурна столиця України

Львів названо на честь князя Лева Даниловича, тому однією з найбільш розповсюджених його назв є «Місто Лева». Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював цієї назви. Час від часу вживаються такі назви як «місто сплячих левів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж», «маленький Відень», «Нова туристична Мекка в Східній Європі», «український П'ємонт», «культурна столиця України».

А й справді, це місто з вузенькими європейськими вуличками, де зберіглася історія українського народу з особливим говіром — львівська ґвара та різними легендами, записаними у збірці «Легенди старого Львова» Юрія Винничука. Три кити, на яких опирається слава Львова, — це львівська архітектура, львівська політика і львівська кава.

Архітектурна спадщина

В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала під час війн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

У Львові знаходиться найбільше пам'яток архітектури серед всіх українських міст. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі, який занесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед найвизначніших архітектурних пам'яток міста є:

• Ратуша та ансамбль площі Ринок;
• Чорна кам'яниця та Палац Корнякта;
• Колишній домініканський костел та комплекс Успенської церкви;
• Королівський арсенал, Порохова вежа та Міський арсенал;
• Монастир Бернардинів та Латинська катедра;
• Собор святого Юра та Костел святої Ельжбети;
• Залізничний вокзал, Університет Франка;
• Оперний театр імені Соломії Крушельницької (зображений на двадцятигривневій купюрі).

Культ кави та шоколаду

Львів і кава – речі нероздільні. Історія львівської кави починається з цукерень — закладів, де не подавалися міцні напої і було заборонено курити. Європейська традиція поєднувати пиття запашних напоїв зі споживанням вишуканих солодощів так полюбилася львів'янам, що вже наприкінці ХІХ ст. кількість львівських цукерень успішно конкурувала з кількістю львівських пам'яток архітектури.

До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу – з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив кав'ярню «Під синьою фляжкою». «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Щороку проводиться міське свято «На каву до Львова», на якому визначають найкращу кав'ярню міста. Іншим продуктом, з яким часто ідентифікують Львів, вважається шоколад (місцеві жителі називають його «чоколяда»). Щороку у місті проводиться традиційне Свято шоколаду, Свято сиру і вина.

Традиції та субкультури

Наприкінці 19 — на початку 20 століття розповсюдженою у Львові була субкультура батярів — авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який складають батярські пісні (найвідоміша — неофіційний гімн міста «Тильку ви Львові») та легенди. З 2000-х років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, 1 травня, проводять День батяра.

Особливим є святкування Різдва у Львові, під час якого в місті відбувається різдвяний ярмарок, встановлюється шопка та дідух, відбуваються народні гуляння, виступи вертепів та парад звіздарів, фестиваль «Велика коляда» і Свято пампуха.

Музеї та релігійне життя

Саме у Львові є другий за розміром історичний музей України – Львівський історичний музей. Також особливу увагу приділяють «Шевченківському гаю», де зберіглася історія українського народу, їхні традиції та побут, аптеці-музею та палацу Потоцьких. Не менш відвідуваними є побутові музеї: музей пива, пошти, друкарства, скла та релігії.

Львів є центром одного з найрелігійніших регіонів України. Сьогодні місто є центром єпархій багатьох церков: УГКЦ, УАПЦ, УПЦ (КП), УПЦ (МП), Римо-католицької та Вірменської апостольської церкви. Тут знаходиться управлінський центр Римо-католицької церкви в Україні. Найвідомішим є Личаківський цвинтар, де поховано багато відомих людей, оголошений сьогодні історико-культурним заповідником.

Ключові соціально-культурні ресурси