Львів: історія, архітектурна спадщина та пам’ятки «міста Лева»

Львів — місто на заході України, важливий національний, науковий і культурний осередок. Популярно знане як «місто Лева», «Бандерштадт», «культурна столиця України», «столиця Галичини» тощо. Має найбільшу кількість архітектурних пам’яток у країні.

Історія заснування та пізнє середньовіччя

Дослідження археологів свідчать про поселення на території сучасного Львова принаймні з V століття. Вважається, що Львів у XIII столітті заснував Данило Галицький і назвав на честь свого сина Лева. Етимологію назви «Львів» пов’язують із його сином, князем Левом Даниловичем, на честь якого король нібито назвав місто, хоча достовірних свідчень цьому немає. Також є припущення, що місто заснував сам Лев Данилович, який правив Руссю із 1264 по 1301 роки. Перша писемна згадка про Львів, датована 1256 роком, міститься у Галицько-Волинському літописі. Тогочасне місто складалося з трьох частин: дитинця (Високий замок), королівської резиденції (Низький замок) і подолу (сучасна площа Старий Ринок).

Близько 1272 року Лев Данилович переніс із Холма до Львова столицю своєї держави. До початку XIV століття Львів став великим містом, що мало німецький, єврейський, караїмський, вірменський і татарський квартали. 1356 року Львів отримав Магдебурзьке право. Король запросив німецьких будівничих, які спорудили нове середмістя з площею Ринок у центрі, фортифікаційними спорудами, костелами і ратушею. У той період місто, що було частиною Великого шовкового шляху, отримало «право складу»: купці, які перевозили через Львів свій товар, мусили спершу виставляти його на продаж тут, а вже потім везти далі. 1434 року Галичина остаточно втратила автономію — на цих землях утворилося Руське воєводство у складі Польського королівства з центром у Львові.

Світова спадщина ЮНЕСКО та архітектура

Історичний центр Львова (Старе місто) — це найстаріший район міста — тут воно було засноване і звідси розвивалося. Із 1998 року історичний центр внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини. Львів — це площа Ринок, із старовинними будинками та височезною ратушою. Кам’яниці, найстаріші з яких датують XVI століттям, давно вже переросли сірість австрійського періоду й перетворились на ефектну атракцію. Львів — це вузенькі вулички, які заворожують середньовічним колоритом й переносять на кілька століть в минуле. Львів — це латинська катедра, яка всмоктала традиції й колорит минулих епох — від готики до модерну, це вірменський собор із хачкарами та східними розписами, це Руська церква із неймовірною вежею Корнякта.

Військовий некрополь та Личаківський цвинтар

Австрійський військовий цвинтар у Львові заклала російська військова окупаційна адміністрація в часі Першої світової війни. Тут ховали полеглих у бою та військовополонених вояків армії Австро-Угорщини. Ця ділянка прилягала до північно-східної сторони Личаківського кладовища. Серед похованих були австрійці, українці, німці, поляки, чехи, словаки, словенці, хорвати, серби, угорці, турки, боснійці. Над могилами за проєктом Петра Холодного-молодшого та Левка Лепкого спорудили пам’ятники у вигляді кам’яних хрестів за зразком старих козацьких. Після Другої світової війни австрійське військове кладовище зрівняли із землею, щоб закласти нове — винятково радянське, частина якого пізніше стала відомою як Марсове поле.

Ключові дати в історії міста