Пл. Ринок, 20 – колишня кам'яниця Крайзерівська

Будинок на пл. Ринок, 20 (охор. №326/19) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові південного боку ринкової площі. Будинок побудований у ХVІ ст. Назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера (Stanisław Kraiser) (1569 р.). Ця назва збереглася до ХVІІІ ст.

Історія будівлі та власники

На початку ХVІІІ ст. кам'яниця була триярусною і мала дворовий флігель (тобто індермах або гіндермах). Перша ґрунтовна реставрація будинку відбулася у ХVІІІ ст., коли він належав Юзефу з Ольбрахчиць Більському (Jozef z Olbrachczyc Bielski), рабштинському старості, від якого отримала назву – Більська. Близько середини ХVІІІ ст. Більський провів перебудову, однак не зовсім вдалу. Після його смерті Констанція з Бекерських Більська у 1774 р. стала повноправною власницею цієї нерухомості. У 1776 р. вона замовила проект на перебудову кам'яниці у архітектора Петра Полейовського (Piotr Polejowski), а завершив реконструкцію архітектор Франциск Кульчицький у 1779 р.

У 1858 р. кам'яницю купив Михайло Димет (1820–1890), купець, власник крамниці і майстерні. Його крамниця "Під надією", яка містилася на першому поверсі, забезпечувала церкви Галичини церковним знаряддям і книгами. У 1864 р. тут вперше у Львові продавали "Кобзар" Тараса Шевченка. У 1860-1861 рр. кам'яниця була ґрунтовно перебудована за проектом будівничого Міхаеля Ґерля (Michael Gerl), тоді було надбудовано четвертий поверх.

У 1900–1930-х рр. кам'яниця належала Адольфу та Марті Ауербахам (Adolf i Marta Auerbach). На замовлення останніх у 1908 р. архітектор Авґуст Богохвальський виконав проект перекриття подвір'я скляним дахом. На першому поверсі у пивницях влаштовано популярний у 1960-1970-х рр. ресторан "Під Левом". У 1986 р. після реставрації приміщень партеру та підвалів тут відкрилося кафе "Під левом".

Архітектурні особливості

Будинок побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий. Головний фасад – тривіконний, симетричний зі зміщеним вправо вхідним порталом. На рівні першого поверху фасад зберіг елементи пізньобарокового декору; поверхня його стін обличкована тесаним білим каменем. Два широкі аркові портали з кам'яними профільованими обрамуваннями угорі оздоблені замковими каменями, які переходять у консолі балкону.

Над художнім оформленням фасаду та інтер'єру у 1776 р. працювали:

• скульптор Франциск Оленський (Олендзький);
• Ян Гертнер (Jan Hertner);
• мулярі Стефан Угницький та Михайло Стобанський.

На рівні другого поверху виступає балкон, оздоблений ґратами у стилі рококо і важкими кам'яними вазами на постаментах. Фасад прорізаний вікнами з профільованими білокам'яними обрамуваннями, прикрашеними сандриками.