Історія заснування та становлення Львівського університету

Нинішній Львівський національний університет ім. І.Франка має у своєму родоводі кілька дат заснування та відродження. Найстаршу відзначають 20 січня. Того дня у 1661 році (355 років тому) в Кракові король Польщі та Русі, великий князь Литви Ян ІІ Казимир підписав привілей (ерекційний акт) про заснування на основі Львівської єзуїтської колегії – академії з університетом.

"Оскільки Нам дуже на тому залежить, щоби також у руських провінціях і околицях надати належну честь повному визнанню правди та цноти, охоче та з легкістю ухвалюємо, щоби за Нашим дозволом Львівському колегіуму Товариства Ісуса визнано гідність Академії і надано титул Університету", – було написано у цьому королівському документі. В цій вищій школі, як писав історик Людвіґ Фінкель, мали навчати "всіляких дозволених наук", а саме: моральної та схоластичної теології, філософії, математики, обох прав (канонічного та світського), медицини та вільних наук.

Діяльність ордену єзуїтів у Львові

Ченці-єзуїти ордену Товариства Ісуса, заснованого Ігнатієм Лойовою і затвердженим Римським Папою Павлом ІІІ у 1540 році, з’явилися у Львові 1583 року на запрошення римсько-католицького архієпископа Яна Димитра Соліковського. Ще тоді в Речі Посполитій, вони почали створювати мережу шкіл і колегій для навчання шляхетської молоді та здібних представників інших станів. У 1590 році у Львові була створена резиденція ордену Товариства Ісуса, першим суперіором якої став Мартин Латерна, родом із Дрогобича. Ще від 1608 року в місті вони заснували колегію зі школою для навчання шляхетської молоді. Мурований будинок колегії постав поруч із новим костелом у 1640-х. У 1630-му єзуїти збудували костел Святих Петра і Павла, який вважають першою пам'яткою архітектури бароко у Львові.

Попри неприхильне ставлення до єзуїтів місцевого духовенства та багатьох городян, їм вдалося здобути меценатів – таких, як сандомирський воєвода Єжи Мнішек, дружина великого коронного маршалка Прокопа Синявського Єлизавета – і завдяки їхній підтримці розвинути свою діяльність у Львові.

Ключові дати та події початкового періоду

Боротьба за статус та політичний контекст

Планували вони створення єзуїтських університетів у Львові та Познані, щоби протистояти "православній схизмі та протестантській єресі". Але ці заходи зустріли опір з боку Ягеллонського (Краківського) університету, заснованого ще у XІV столітті, який не хотів втрачати свого виняткового становища у Речі Посполитій, зокрема привілею надавати наукові ступені докторів і магістрів. Ситуація дещо змінилася після козацьких і московських воєн та "шведського потопу" середини XVI століття. Згідно з Гадяцькою угодою з гетьманом Іваном Виговським, на українських землях мали створити два університети.

Єзуїти скористалися загрозою створення у Львові "руського схизматського університету" і прихилили на свій бік більшість галицької шляхти та львівського міщанства. А також і короля, який сам належав колись-то до ордену Єзуїтів. Львівський історик Францішек Яворський описав процес заснування Львівського університету так: 5 лютого 1661 року канцлер Пражмовський поставив до ерекційного документу королівську печатку та вніс його до книги великої коронної канцелярії. Але потрібна була ще згода Римського Папи та затвердження привілею Сеймом Речі Посполитої. Король надіслав листа до Папи Александра VII з проханням про благословення для Львівського університету, але так і не дочекався. Сейм також не спромігся на жодну ухвалу щодо Львівського університету – ні позитивної, ні негативної.