Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, досягнення та сучасність

Львівський національний університет імені Івана Франка — один з найдавніших вищих навчальних закладів в Україні та Європі. Найстаріший львівський виш устиг пережити кілька держав та зміни кордонів доти, поки дочекався статусу національного не лише за духом, а й офіційно.

Історія заснування та перші роки діяльності

Вік Львівського університету рахують від 20 січня 1661 року, коли король Речі Посполитої Ян Казимир видав указ про присвоєння колегії єзуїтів у Львові «гідності академії та титулу університету». Львівські єзуїти отримали право викладати всі тодішні університетські дисципліни та присуджувати вчені ступені. Проте офіційне підтвердження статусу відбулося значно пізніше: підтвердив право університету вважатись таким лише польський король Август ІІІ у 1758 році.

Від початку заснування тут функціонували два факультети: богословський та філософський. В університеті викладали різні предмети: метафізику, фізику, етику, психологію, староєврейську та грецьку мови, право, історію церкви тощо. У перші роки роботи в університеті навчалося близько п’ятсот студентів, а працювало вісім професорів.

У 1773 році орден єзуїтів ліквідували, і під час освітніх реформ імператора Йосифа ІІ університет фактично створили заново. У 1784 році в Львівському університеті функціонувало вже чотири факультети: філософський, юридичний, богословський та медичний.

Розвиток української освіти та видатні постаті

За понад 300 років історії у Львівському університеті викладали та вчились п'ятьма мовами: латиною, польською, німецькою, російською та українською. Із 1787 по 1809 роки в університеті діяв науковий Studium Ruthenum, де навчання велося тогочасною українською мовою. Кафедру української словесності створили в 1848 році, її очолив науковець Яків Головацький.

У 70-х роках ХІХ ст. на філософському факультеті Львівського університету навчався Іван Франко – український мислитель, письменник, учений, перекладач, політичний та громадський діяч. Його ім’я присвоєно університету у 1940 році.

З університетом пов’язана діяльність багатьох видатних науковців:

• Михайло Грушевський — видатний учений, президент УНР, працював у львівському виші протягом двадцяти років.
• Стефан Банах — професор, творець функціонального аналізу, очолював відому математичну школу.
• Рудольф Вайґль — розробив в університеті першу у світі вакцину проти тифу.
• Герш Лаутерпахт — відомий юрист, автор терміну «злочин проти людяності».
• Рафал Лемкін — правник-міжнародник, автор терміну «геноцид».

Університет у цифрах та фактах

Нині велика університетська родина об’єднує понад 19 тисяч студентів та понад 4 тисячі працівників. Важливий науковий підрозділ вишу – Наукова бібліотека, одна з найдавніших книгозбірень України.

Сучасна структура та наукова діяльність

Сьогодні у структурі навчального закладу функціонують 19 факультетів, 3 коледжі, 7 інститутів, 5 музеїв, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад. В університеті відкрили лабораторію Технологій штучного інтелекту, де ведуться роботи щодо машинного та глибокого навчання.

Сучасна діяльність Львівського національного університету ім. Івана Франка побудована на засадах збереження української культури, розвитку національної свідомості та ідентичності. Вже сьогодні, 29 квітня, там відбудуться вибори нового ректора, після того як Володимир Мельник очолював університет 11 років.