Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Львів'яни, згідно з соціологічним опитуванням, вважають Національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (Львівський оперний театр) візитною карткою свого міста. І саме ця пам'ятка випередила в опитуванні храм Святого Юра, Домініканський собор та Успенську церкву. Пам'ятка будівництва і архітектури розташована за адресою: проспект Свободи, 28, Львів.

Історія будівництва та архітектурні особливості

Року 1895 львівський магістрат оголосив конкурс на найкращий проєкт Великого міського театру. Будувати театр почали в 1897 році за проектом, розробленим Зігмунтом Горголевським, відомим в Європі архітектором, який створив безліч будівель в Німеччині і Польщі, а керував будівництвом Іван Левинський. На будівництво театру міська управа виділила понад мільйон злотих, однак з часом і цієї суми не вистачило, тому для завершення грандіозного проєкту збирали добровільні пожертви містян.

Перший етап будівництва передбачав земляні роботи. Під час викопування котловану під фундамент на місці майбутнього театру знайшли рештки оборонних мурів та залишки укріплень берегів Полтви. Театр звели над річкою, але при будівництві був прокладений канал, завдяки якому річка текла в обхід театру.

Львівська опера стала однією з перших електрифікованих будівель в місті. Опалення, вентиляція, освітлення – все це було електричним. Інсталяцію електромережі у театрі виконала віденська фірма “Siemens&Halske”. Усього в приміщеннях та залах Опери встановили 2800 ламп розжарювання, навколо сцени – 29 дугових ламп, а ще п'ять вуличних ламп, які прикрашали площу перед входом до театру.

Технічні характеристики та безпека

Після пожежі 1881 року у Віденському театрі питання безпеки було одним з найважливіших. У Львівській опері створили систему запасних виходів та сходових кліток на кожен балкон. Глядацька зала, розрахована на 1100 відвідувачів, мусила добре провітрюватись. Вентиляцією театру займалась віденська фірма “Johannes Haas” у кооперації з львів’янином Владиславом Нємєкшою. Біля театру збудували спеціальний “кіоск” у формі ротонди, через який заходило повітря.

Основні відомості про будівлю

Культурне значення та легенди

4 жовтня 1900 урочисто відкрили театр показом опери «Янек» В. Желенського. Співак Олександр Мишуга виконав під час прем'єри провідну партію. На підмостках Львівського оперного театру виступали А. Бондровскій, Я. Кепура, Д. Белінчіоні, М. Баттістіні, О. Руснак, А. Носалевич, С. Крушельницька та інші.

Театр оповитий безліччю легенд. Перша з них говорить, що Горголевский через рік після його будівництва звів рахунки з життям через те, що води річки Полтви підмили будинок. Насправді архітектор помер з інших причин. Тадеуш Павліковський, що став першим директором театру, настільки любив своє дітище, що навіть змушений був продати свій маєток, щоб не дати театру збанкрутувати. Львівська опера відома також і романтичними трагедіями, пов'язаними з іменами окуліста Бужинського та банкіра Левицького.

Хронологія назв театру

• 1900 – 1934: Великий міський театр.
• 1934 – 1956: Львівський державний театр опери та балету.
• 1956 – 2000: Театр імені Івана Франка.
• З 2000 року: Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.