Мистецтво стратегії: як український бізнес приймає рішення в умовах невизначеності та війни
Як приймати рішення, коли немає повної інформації? Як змусити суперника розкрити свою стратегію? Чому бізнес-логіка не завжди працює в політиці, а політичні рішення часто руйнують бізнес? Відповіді на ці питання шукали учасники Книжкового клубу Бізнес-школи УКУ, які обговорювали книгу «Мистецтво стратегії» Авінаша Діксіта та Баррі Нейлбаффа.
Стратегічне мислення та теорія ігор
Дискусія охопила значно ширший контекст, ніж класичні бізнес-кейси. Вона зачепила геополітику, військову стратегію, дипломатію, батьківство і повсякденне життя. Одне з ключових питань зустрічі – як ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Теорія ігор підказує: не можна контролювати все, але можна впливати на вибір інших. «Війна, політика, бізнес – якщо твій хід передбачуваний, ти уразливий», – поділився Андрій Сивак, Sr. Software Engineering Manager в Infineon Technologies.
Багато моделей у теорії ігор ґрунтуються на припущенні про раціональну поведінку. Але учасники наголосили: на практиці рішення часто продиктовані емоціями, втомою, інтуїцією. Це важливо враховувати в переговорах, командній роботі, управлінні компанією. Психологічна втома впливає на якість рішень, а більшість стратегічних помилок є результатом емоційних імпульсів, а не чітко продуманого плану.
Тактики ведення переговорів
У переговорах немає місця для емоцій. Є інтереси і є ресурси. Найкращі угоди — це ті, де всі виходять із більшим, ніж розраховували. Ще один інструмент – контроль простору – вміння нав’язати власні правила гри. Гарний стратег знає, що часом варто поступитися в дрібницях, щоб змусити іншу сторону зробити фатальну помилку.
- Стратегія «блакитного океану» – не боротьба за ресурс, а спільне творення цінності.
- Стратегія агресивного маневру – непередбачувана поведінка, яка змушує іншу сторону діяти в поспіху.
- Модель win-win-win – формування еко-систем у бізнесі, що дозволяє отримати додаткові прибутки у найкоротший час.
Бізнес-освіта в умовах війни
Війна поставила перед українськими підприємцями складні виклики: радикальна трансформація бізнесу, релокація, міжнародна експансія. Українська бізнес-освіта неочікувано добре пройшла перший рік великої війни. Майже всі провідні заклади, які вчать підприємців і топменеджерів, рапортують про збільшення кількості студентів.
Інтерес до навчання став більш виважений, бізнесмени шукають відповіді – як розвивати компанії у новій реальності та невизначеності, що принесла війна. Підприємці пішли навчатися для того, щоби змінити модель бізнесу, вийти на інший тип стратегії та виконувати інші типи стратегічних задач.
Порівняння магістерських програм Бізнес-школи УКУ
| Назва програми | Цільова аудиторія | Основний фокус |
|---|---|---|
| Key Executive MBA | Власники та топ-менеджери (C-level) | Масштабування на міжнародні ринки, стратегування на 10 років. |
| MSc in Technology Management | Управлінці технологічних компаній | Підсилення управлінських компетенцій на додачу до технічних. |
| MSc in Innovations and Entrepreneurship | Підприємці-засновники | Пошук виграшних бізнес-моделей та побудова процесу інновацій. |
| MSc in Marketing Management | Маркетологи-управлінці | Створення системних рішень та побудова магнетичних брендів. |
| MSc in Managing Impact-Driven Organizations | Керівники організацій | Стійкий розвиток та позитивний вплив на суспільство. |
Зміна статусу випускників MBA
Програма міжнародного стандарту Executive MBA орієнтована на формування стратегічного та проектно-процесного мислення. Наявність диплому МВА свідчить про поглибленість та систематизованість знань керівника. Згідно зі статистикою, структура слухачів суттєво змінюється після завершення навчання:
- При вступі: 64% – наймані керівники, 29% – співвласники та власники.
- Після завершення: 16% – керівники компаній, 84% – співвласники або власники компаній.
Ключова відмінність бізнес-освіти – це застосування масштабного мислення керівників у поєднанні з методиками підвищення операційної ефективності підприємств та їх прибутковості.