Львівська національна опера: історія будівництва та сучасні здобутки театру

Будівля Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької — це архітектурна перлина Львова. Про Львівську оперу написано десятки книг, сотні статей та тисячі публікацій у соцмережах, проте й досі є багато маловідомих фактів про цю національну пам’ятку.

Історія створення та архітектори

Львівський оперний театр був створений і офіційно відкритий у 1900 році. Будівництво цієї пам’ятки розпочалося з проєкту архітектора Зигмунта Горголевського, що переміг у конкурсі, проведеного магістратом Львова на будівлю нового “Великого театру”. Але неможливо не згадати й про колосальну працю й вклад будівельного підряду відомого львівського архітектора-українця Івана Левинського в реалізацію цього проєкту.

З 1897 по 1900 рік Левинський та його команда втілювали в життя цей амбітний проєкт, що став символом міста Львова. Архівні документи говорять про те, що бюро Івана Левинського робило всі основні роботи зі спорудження будівлі театру, а також активно було долучено до виконання його внутрішніх опоряджувальних робіт. Левинський був не просто одним з багатьох, хто будував театр, але й людиною, яка фактично взяла на себе відповідальність з реалізації проєкту Горголевського за рекордні 3 роки. Саме тому можна відповідально стверджувати, що Іван Левинський був повноправним співавтором геніального архітектурного твору.

Містобудівне значення та архітектурний вплив

Будівництвом Львівського оперного театру у 1900 році було завершене формування другого історичного центру Львова. Із завершенням будівництва на площі Глуховських перед театром було створено великий бульвар, який став важливим містобудівним елементом міста. Цей задум ідейно орієнтувався вже не на прототип у столиці Австрії, а на Єлисейські Поля в Парижі — символ Бонапартиської Франції. Будівля Опери значно впливала і на містобудівну структуру Львова як у міжвоєнний період, так в середині XX століття.

Здобутки ювілейного року та сучасний репертуар

2020 рік став ювілейним для Львівської національної опери, адже саме 4 жовтня минуло 120 років із дня відкриття театру. Незважаючи на те, що рік виявився надскладним для сфери культури через тривалий локдаун, колектив пристосувався до викликів часу, даруючи глядачам нові прем’єри та особливі події.

Ключові факти та прем'єри

• Опера «Лис Микита» — світова прем’єра опери Івана Небесного за твором Івана Франка. Вона була написана спеціально на замовлення театру з метою розширення сучасного українського оперного репертуару для дітей.
• Інноваційні технології — у постановках вперше використані новітні технології 3D-мапінгу, а також хореографічні номери і акробатика на повітряних полотнах.
• «Турандот» — знакова прем’єра Дж. Пуччіні, яка постала у надзвичайно складних обставинах, коли постановники з усього світу працювали з виконавцями онлайн.

Нижче наведено основні дані про знакові події та постаті в історії театру:

Мистецьке життя в умовах карантину

Кульмінацією ювілейних урочистостей стали Урочиста академія та святковий Гранд-концерт, що транслювалися онлайн. У святковому концерті взяли участь відомі українські музиканти, яким аплодують у всьому світі: тенор Валентин Дитюк, бас Сергій Магера, сопрано Ольга Кульчинська та диригентка Оксана Линів. Програма була укладена таким чином, щоб музичні номери віддзеркалювали знакові прем’єри і події в 120-річній історії Львівської опери.