Моцарт — «музика богів» чи «мерзенна музика»? Дивна сила Амадея

265 років тому, 27 січня 1756 року, у місті Зальцбурзі, який був тоді столицею незалежного князівства-архієпископства, народився хлопчик. Назвали його Йоганн Хризостом Вольфганг Теофіл. Взгодом він злегка підправить це ім'я, перевівши його останню частину з грецької на латину. Отриманий в результаті перекладу Амадей не залишає жодних сумнівів у тому, про кого ж йдеться — звичайно, це Моцарт.

Творча спадщина та світове визнання

Вважається, що Моцарт зараз утримує пальму першості за частотою виконання творів на планеті Земля. Кожні 6 хвилин у світі грають щось із його чималої спадщини. У загальній складності виходить 626 творів. Творчість великого композитора — це одна з вершин музичної культури всього людства. Його музика заворожує і водночас вводить в оману: за кожною нотою, пройнятою неповторною легкістю, ховається титанічна праця і боротьба з самим собою.

Нижче наведено дані про склад його творчого доробку:

Суперечливі відгуки: від обожнювання до критики

Петро Ілліч Чайковський шанував Моцарта як безумовну вершину композиторського мистецтва, стверджуючи: «Його твори — це музика Христа. Моцарт — Христос музичний». На це Іван Тургенєв додавав, що мелодія Моцарта ллється абсолютно природно, так, як ллється якесь прекрасне джерело.

Проте існували й інші думки. Відомий музичний критик Цезар Кюї називав спадщину Моцарта «пилом часу, що бруднить руки» і недоумевав, навіщо витрачати сили на «мертві, дерев'яні звуки». В Італії також зовсім не визнавали Моцарта, називаючи його оперу «Чарівна флейта» буквально у двох словах: «Musica scelerata», що в перекладі означає «Мерзенна музика».

Життєвий шлях генія

Моцарт прожив дуже мало — всього 35 років, важких років, наповнених випробуваннями, нестатками та безперервним горінням творчості. Його дитинство було незвичайним: поняття «вундеркінд» — «чудо-дитина» — виникло саме завдяки йому. З 6 років почалися гастролі по Європі та виступи для коронованих осіб. Він був як ковток свіжого повітря в затхлій атмосфері європейських монархій.

З 17 років Моцарт служив придворним музикантом Зальцбурзького архієпископа, потім пішов зі служби та оселився у Відні. Хоча спочатку його творчість приносила дохід, останні 4 роки життя він сильно бідував. Великий маестро пішов із життя 5 грудня 1791 року від невідомої хвороби, яка породила багато чуток. Зальцбург, Відень, Париж та багато інших куточків Європи розкрилися по-новому через його складну багатогранну натуру, що була сплавом божественного дарування та людських пристрастей.