Тетяна Бережна: 19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Як зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна: «Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46».
Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує ці механізми в умовах повномасштабної російської агресії.
Критерії та значення посиленого захисту ЮНЕСКО
Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:
- вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
- вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
- вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів.
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, підкреслила: «Україна послідовно реалізує норми Гаазької конвенції та двох протоколів до неї, зокрема запроваджує кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей». Крім того, Україна стала першою країною, яка успішно апробувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту.
Перелік нових об'єктів під захистом
Нижче наведено список українських об’єктів, які вдалася внести до Списку у 2025 році завдяки експертній підтримці профільних організацій та Міністерства культури:
| № | Назва об'єкта | Місцезнаходження |
|---|---|---|
| 1 | Аккерманська фортеця | м. Білгород-Дністровський, Одеська область |
| 2 | Успенський собор | м. Харків |
| 3 | Борисоглібський собор | м. Чернігів |
| 4 | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка | м. Харків |
| 5 | Будівля Кірхи (Церква Святого Павла) | м. Одеса |
| 6 | Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок) | м. Тростянець, Сумська область |
| 7 | Мовчанський монастир | м. Путивль, Сумська область |
| 8 | Покровська церква | м. Харків |
| 9 | Приморські сходи | м. Одеса |
| 10 | Воскресенська церква | м. Суми |
| 11 | Кирилівська церква | Київ |
| 12 | Спасо-Преображенський собор | м. Суми |
| 13 | Троїцький собор | м. Суми |
| 14 | Городище літописного міста Іскоростень | с. Коростень, Житомирська область |
| 15 | Археологічний комплекс «Острів Байда» | м. Запоріжжя |
| 16 | Одеський музей західного і східного мистецтва | м. Одеса |
| 17 | Одеський національний художній музей | м. Одеса |
| 18 | Одеська національна наукова бібліотека | м. Одеса |
| 19 | Музей мистецтв Прикарпаття | м. Івано-Франківськ |
Культурна спадщина як пріоритет національної безпеки
Культурна спадщина може стати четвертим пріоритетом національної безпеки України. Про це йдеться в законопроєкті № 9072 «Про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» про збереження культурної спадщини України та національної пам’яті».
Метою законопроєкту є захист ідентичності України. На общегосударственном уровне це буде гарантувати захист від:
- злочинів геноциду;
- підмени історичних понять;
- руйнування об’єктів культурної спадщини;
- похищення культурних цінностей;
- спроб стереть нашу національну пам’ять державою-агресором.
Як зазначено в пояснювальній записці: «Сохранение культурного наследия в широком смысле – это не только защита от незаконного уничтожения, но и защита духовных ценностей как идентификатора самобытности украинского народа». Прийняття документа забезпечить пріоритетне позиціонування культурної спадщини як складової національної безпеки.