Культурна спадщина Львівщини: стратегії збереження, цифровізація та розвиток громад
Одна з цілей Стратегії розвитку культури Львова 2025 є переосмислення та відповідальне ставлення до культурної спадщини. У партнерстві із Департаментом архітектури та містобудування ЛОДА було втілено проєкт «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Протягом 10 місяців проєкту було створено 16 програм ревіталізації знакових об’єктів культурної спадщини у Львівській області.
Проєкт ревіталізації пам'яток
Метою проєкту є зрозуміти і виявити прихований потенціал пам’яток через залучення місцевих громад, відтак створити концепцію оновлення та перетворення цих об’єктів на туристичні магніти. Проєкт покликаний різносторонньо вивчити можливу додану вартість кожної пам’ятки, щоб вони стали максимально близькими до тих, хто живе поруч і є чи може бути їхніми користувачами. За кураторської підтримки фахівців Інституту стратегії культури було проведено 20 глибинних інтерв’ю із архітекторами, археологами та пам’яткоохоронцями.
Перелік знакових об’єктів проєкту
До проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» увійшли такі об’єкти:
| Назва об’єкта | Локація / Тип |
|---|---|
| Городище літописного міста Звенигорода | Пам’ятка археології національного значення |
| Замок XV-XVII ст. | с. Свірж |
| Замок XVІІ ст. | с. Старе Село |
| Замок-палац XVI-XVII ст. | смт. Поморяни |
| Замковий комплекс (палац з казематами) | м. Броди |
| Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. | смт. Підкамінь |
| Палац кін. ХІХ ст. | с. Тартаків |
| Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» | м. Сколе |
| Ратуша XVІІІ ст. | м. Добромиль |
| Костел 1758 р. | с. Годовиця |
| Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці | м. Комарно |
| Костел Успіння Пресвятої Діви Марії | с. Білий Камінь |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. | смт. Щирець |
| Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. | с. Матків |
| Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. | с. Ісаї |
| Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. | м. Дрогобич |
Цифровізація спадщини: застосунок «Львівщина. Унікальний спадок»
У Львові презентували мобільний застосунок «Львівщина. Унікальний спадок». У ньому можна знайти інформацію про 450 історичних пам’яток області: це замки, вілли, музеї, дерев’яні церкви та заповідники. Мета застосунку — зберегти та популяризувати культурну спадщину Львівщини як для українців, так іноземних туристів.
Основні функції та можливості:
- Інформація про 400 пам’яток, 50 музеїв та 20 туристичних шляхів.
- 95% контенту доступні без під’єднання до інтернету (офлайн мапи, описи, об'єкти).
- Можливість створювати власні маршрути та додавати пам'ятки в категорію «улюблене».
- Доступність двома мовами – українською та англійською.
Експерти наголошують, що такий застосунок має науково-популярну цінність, адже фіксує пам’ятки архітектури в час війни, коли РФ їх може пошкодити. Це новий етап цифровізації – коли кожен буде мати у себе в кишені доступний формат, щоб ознайомитися з культурною спадщиною.
Інклюзивність та міжнародне визнання
На Львівщині відтворили у тактильній мініскульптурі один з найстаріших храмів – церкву Святого Юра у Дрогобичі. Це унікальна пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури XV–XVI століть, включена до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Макет містить інформаційні таблиці зі шрифтом Брайля та QR-код з аудіодискрипцією. Цей інклюзивний проєкт говорить про повагу до незрячих людей, які потребують бачити архітектуру на дотик.
Державний реєстр пам’яток та грантова підтримка
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1117 об’єктів культурної спадщини, розташованих у Львівському, Дрогобицькому, Золочівському та Самбірському районах. Усі ці об’єкти тепер офіційно визнані пам'ятками, що підтверджує їхню історичну, архітектурну або археологічну цінність. До реєстру включили поселення новокам'яної доби в селі Котоване, Троїцьку церкву у Бродах та Василіанську церкву у Бартатові.
Варто зазначити, що Львівщина посіла друге місце в Україні за кількістю поданих заявок на грантову програму «Культурна спадщина» від Українського культурного фонду, подавши 43 аплікаційні пакети.