Історія міста Львів: від заснування до радянського періоду

Місто було закладене православним, русинським князем Данилом Галицьким як потужна оборонна фортеця на кордонах Галицько-Волинського князівства, для боротьби з монголо-татарами, і назване на честь сина князя – Лева. Першу письмову згадку про місто знаходимо в Галицько-Волинському літописі під 1256 роком. З цього моменту місто Львів і веде своє літочислення – нашому місту вже понад 750 років.

Середньовічний Львів та польське правління

У 1272 році князь Лев переносить до Львова столицю Русинського королівства (так у ті часи називали Галицько-Волинську державу). Однак наприкінці XIV ст. Галицько-Волинське князівство занепадає та обривається династія Галицьких князів. Скориставшись ситуацією, Львів захоплює польський король Казимир III Великий. З цього моменту місто входить до складу польської держави і стає польським містом, яке на латинський манер стали називати Леополіс. Середньовічний Львів, побудований за західноєвропейським принципом містобудування з потужною фортифікаційною системою, і живучи за Магдебурзьким правом, стає найбільшим і найбагатшим економічним та торговельним центром Європи.

Період Австро-Угорського правління (XVIII – поч. XX ст.)

В результаті 3-х поділів Речі Посполитої між Австрією, Росією і Пруссією, Львів дістається Австрії. Згодом ця територія входить до складу Австро-Угорської держави під красивою назвою «Королевство Галичини та Володимирії». Львів, що отримав назву Лемберг, стає столицею цього «Королівства».

Саме австрійці перетворили похмурий, занедбаний, середньовічний Львів на світлу, модернову трохи пафосну європейську столицю. Зрозуміти, скільки поваги і теплоти зберігають львів'яни до «австрійського» періоду в історії свого міста, допоможуть численні кав'ярні в центрі Львова, які відтворюють колорит і атмосферу часів «бабці Австрії».

Проголошення ЗУНР та міжвоєнна доба

Програвши у 1 світовій війні, Австро-Угорщина розпалася на кілька незалежних держав. Українці-галичани стали готувати збройне повстання для захоплення влади та проголошення незалежної української держави — ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка). В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. Легіон Українських Січових Стрільців захопив Львів — були зайняті всі головні урядові установи міста. В історію це повстання увійшло як події «Листопадового чину».

Проте на Галичині остаточно встановилася польська влада. Після закінчення I світової війни Львів на 20 років знову стає польським містом у складі ІІ Речі Посполитої. Також це період розквіту батярської субкультури, про яку з ностальгією досі згадують львів'яни (Батяр — хуліган, гульвіса, жартівник, любитель випити і жінок в одній особі).

Друга світова війна та оборона міста

За Актом Молотова-Ріббентропа Галичину було приєднано до Радянської України. Оборона Львова 1939 року — військові дії з 12 по 22 вересня 1939 року під час Вересневої війни, метою якої було відстояти місто від німецьких, а потім і радянських військ.

Самому місту та його архітектурі пощастило більше – за весь період ІІ світової війни Львів практично не постраждав. Руйнування в місті склали всього 3-4%.

Радянський період (1944–1991 рр.)

У Радянський період Львів по праву вважався одним із небагатьох «європейських» міст на неосяжній карті Радянського Союзу. Саме його вузенькі вулички були Парижем у «Трьох мушкетерах», саме сюди їхали, щоб зануритися в не зовсім «радянську» атмосферу. Львів славився на весь Союз смачною кавою та унікальним архітектурним колоритом.