Хрестові походи та духовно-лицарські ордени
Кін. XI – кін. XIII ст. – епоха хрестових походів. Хрестові походи – це серія військових походів західноєвропейських лицарів, спрямованих проти «невірних»: мусульман, язичників, православних. Військові походи організовувалися церквою не тільки в Палестину для захисту святинь від мусульман, але і проти язичників і єретиків у самій Європі. 1095 року відбулася промова папи Урбана II та оголошення 1-го хрестового походу.
Причини хрестових походів
Основними причинами стали захист християнської віри та прагнення Папи Римського посилити свій вплив. Також вагому роль відіграло прагнення феодалів отримати землі і багатства та бажання європейських монархів розширити свої володіння.
Основні етапи та події
Перший хрестовий похід (1096–1099) мав на меті повернути Гроб Господній християнам. У липні 1099 року хрестоносці взяли Єрусалим, заснували Єрусалимське королівство і кілька князівств. Невдовзі турки відвоювали частину земель, тому другий похід (1147–1149) закінчився невдачею для хрестоносців. Султан Саладін у 1187 захопив Єрусалим. Третій похід (1189–1192) очолювали німецький імператор Фрідріх I Барбаросса, французький і англійський королі, проте він також закінчився невдачею. Під час Четвертого походу (1202–1204) хрестоносці розграбували християнський Константинополь, що свідчило про виродження ідеї походів. 1291 року відбулася остаточна втрата хрестоносцями фортеці Акра в Палестині.
| Номер походу | Дати | Учасники та керівники | Результати |
|---|---|---|---|
| Перший | 1096–1099 | Біднота, лицарі; Готфрід Бульйонський | Захоплення Єрусалима, створення католицьких держав. |
| Другий | 1147–1149 | Людовік VII, Конрад III | Повна невдача, повернення графства Едесського не відбулося. |
| Третій | 1189–1192 | Фрідріх I Барбаросса, Філіп II Август, Річард I Левове Серце | Єрусалим залишився в руках мусульман, захоплено фортецю Акра. |
| Четвертий | 1202–1204 | Французькі, німецькі, італійські феодали | Розгром Константинополя, падіння Візантійської імперії. |
Духовно-лицарські ордени
Духовно-лицарські ордени – це організації лицарів, що дали чернечі обітниці: послух, бідність, цнотливість. Їхньою метою була боротьба за віру, утримання завойованих територій та навернення язичників. Приклади таких організацій: тамплієри, госпітальєри, Тевтонський орден.
Підсумки хрестових походів
Наслідки епохи хрестових походів були неоднозначними:
- людські та господарські втрати;
- ослаблення лицарства та зміцнення королівської влади;
- ослаблення Візантії;
- звільнення селян;
- пожвавлення торгівлі між Заходом і Сходом;
- знайомство з новими сільськогосподарськими культурами та обмін культурою.