Історія та опис пам’ятників Києва

Усього на території Києва розташовується декілька сотень пам’ятників, котрі здебільшого присвячені видатним особам та різноманітним історичним подіям. Одразу попередимо, що ми не маємо на меті показати вам прямо всі пам’ятники столиці, але будемо намагатися показати якомога більше. Точно не будемо публікувати різних проросійських чортів, якусь беззмістовну радянщину чи звичайні однотипні меморіальні дошки, хрести тощо, яких у Києві нескінченна кількість.

Головні пам’ятники Києва

Практично всі найбільш значущі пам’ятники стоять у центральній частині Києва. Наприклад, там ми можемо побачити пам’ятник Магдебурзькому праву (найстаріший пам’ятник Києва), пам’ятник Володимиру Великому, монумент Батьківщина-Мати (найвищий пам’ятник Європи), пам’ятник Княгині Ользі, пам’ятник Богданові Хмельницькому, пам’ятник Тарасові Шевченку і т. ін. Якщо ви киянин ви їх точно всі бачили, а якщо ні, то наполегливо рекомендуємо з ними ознайомитися.

Великі скупчення пам’ятників

Загалом чимало цікавих пам’ятників можна зустріти в будь-якому районі міста. Також потрібно врахувати величезну кількість всеможливих паркових скульптур. Дуже багато пам’ятників є на території КПІ, що здебільшого присвячені науковцям. Проте, найбільша їх концентрація на території МАУП, там справжній музей просто неба, де встановлені пам’ятники від Зевса, Платона, Піфагора та Ісуса до Івана Франка, Лесі Українки й так далі.

Пам’ятник Андрію Первозваному

Андрій Первозванний: коротка біографія. Святий Апостол Андрій Первозванний (6 до н. е. – 30 листопада 60 н. е.) – каналізований святий, один із 12 апостолів та перший учень Ісуса Христа, святий покровитель України. За легендою він проповідував на території майбутнього Києва, де на горі залишив хрест та провістив велике місто, яке повинно було там з’явитися.

Встановлення пам’ятника. Пам’ятник Андрію Первозваному був відкритий 13 грудня 2000 року з нагоди 2000-річчя Різдва Христового. Автори роботи – архітектори Руслан Кухаренко, Микола Жаріков та скульптор Валерій Швецов. День Андрія. Дата 13 грудня була обрана не випадково, бо саме цього дня (нині 30 листопада) святкують релігійне свято – День Андрія. Того ж дня поряд із пам’ятником відкрили Храм Св. Андрія Первозванного. У 2001 році площу, де стоїть пам’ятник, назвали площею Андрія Первозваного.

Пам’ятник засновникам Києва

Легенда про Кия, Щека, Хорива та Либідь. Це один із найвідоміших київських пам’ятників, який присвячений його засновникам. За легендою столицю в 482 році заснували брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Проте, немає жодного документального підтвердження, що Кий, Щек, Хорив і Либідь існували насправді. Є дуже багато гіпотез і версій про легендарних засновників Києва, одні намагаються довести, що це лише літературні персонажі, інші ж, що вони є історичними особистостями.

Топоніміка. Хоч до кінця і не зрозуміло, чи існували наші герої насправді, до нас дійшли місця названі на їх честь. Гора Щекавиця розташовується на Подолі й звідти відкривається чудова панорама міста, гору Хоривицю ототожнюють із Замковою горою або Юрковицею, з Києвом і Києм все ясно, а на честь Либеді названа річка Либідь, друга по популярності річка міста, після Дніпра. Ще в сучасному Києві є Либідська площа, вулиця Либідська та станція метро «Либідська».

Встановлення пам’ятника. Пам’ятник засновникам Києва встановили в 1982 році до 1500-річчя заснування Києва. Автори роботи – скульптор Василь Захарович Бородай та архітектор Микола Фещенко. Романтична традиція молодят. Також пам’ятник засновникам Києва є одним із найромантичніших місць столиці. У Києві є традиція, коли після одруження молодята приїжджають до нього для весільної фотосесії та щоби закріпити свій шлюб. Це пояснюється тим, що пам’ятник символізує не тільки заснування міста, а і заснування нової сім’ї.

Пам’ятник княгині Ользі

Встановлення пам’ятника. Пам’ятник княгині Ользі спорудили в 1911 році. Скульптурна композиція складається з трьох постаментів, на яких встановлено чотири постаті, але центральною та головною фігурою є княгиня Ольга. Автори роботи – скульптори Іван Кавалерідзе (автор проєкту), Петро Сниткін, Микола Білик, Олександр Дяченко, Віталій Сівко, Віталій Шишов, Василь Вінайкін.