Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Міжнародний день пам’яток і визначних місць: збереження культурної спадщини України

Щороку 18 квітня у світі відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць, також відомий як День охорони пам’яток історії та культури. Ініціатива заснування цього дня належить Міжнародній раді з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО у 1965 році. У 1983 році Асамблея ICOMOS затвердила 18 квітня як день привернення уваги до проблем збереження культурної спадщини та її значення для ідентичності націй і людства загалом. В Україні цей день відзначається як День пам’яток історії та культури України згідно з Указом Президента України №1062/99 від 23 серпня 1999 року.

Значення збереження та дослідження історичних пам’яток

Пам'ятка - це предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об'єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність. Зберігання і дослідження історичних пам'яток мають велике значення з числа різних причин:

  • Збереження культурної спадщини: Історичні пам'ятки відображають культурну, архітектурну та технологічну спадщину попередніх поколінь.
  • Освіта та навчання: Вивчення історичних пам'яток допомагає розуміти історію, архітектуру, мистецтво та технології різних епох.
  • Туризм та економіка: Багато історичних пам'яток привертають туристів, що сприяє розвитку туристичної галузі та збільшує доходи регіонів.
  • Стимулювання патріотизму: Збереження історичних пам'яток підкреслює важливість та гордість за власну культурну спадщину та історію.
  • Дослідження і наука: Історичні пам'ятки служать об'єктами досліджень для археологів, істориків, архітекторів і інших вчених.
  • Запобігання знищенню: Збереження пам'яток допомагає запобігти знищенню чи руйнуванню цих цінних об'єктів від часу, природних катастроф, війн і недбалості.

Державний облік та правове регулювання

У 1992 р. в Україні з метою обліку об'єктів матеріальної та духовної культури виняткової цінності було затверджено Положення про Державний реєстр національного культурного надбання. У 2000 р. був прийнятий Закон України «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

До Державного реєстру заносяться: пам'ятки історії, археології, містобудування і архітектури, мистецтва, а також документальні пам'ятки та інші об'єкти, що становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, етнології чи науки. Довідково, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, під охороною держави нині перебуває 109 930 пам’яток. Загальна кількість об’єктів культурної спадщини, враховуючи щойно виявлені об'єкти, становить 128 780.

Статистика пам’яток за видами та категоріями

Вид пам'ятки Національного значення Місцевого значення Загальна кількість
Археології 2 150 55 395 57 545
Історії 182 29 946 30 128
Архітектури та містобудування 2 427 13 346 15 773
Монументального мистецтва 33 1 835 1 868
Садово-паркового мистецтва 9 170 179
Ландшафтні 2 195 197
Науки і техніки 14 94 108

Виклики війни та культурна безпека

Особливо актуальним питання збереження спадщини постало в умовах повномасштабної війни. За інформацією ЮНЕСКО, станом на 2024 рік, внаслідок російської агресії було пошкоджено або знищено понад 430 об’єктів культурної спадщини. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, станом на кінець грудня 2024 року постраждали 1 255 пам’яток культурної спадщини. З них 125 – національного значення, 1 055 – місцевого, та 75 – щойно виявлених об’єктів. Це ще раз підтверджує, що збереження архітектурної спадщини – це не лише про естетику чи туризм, а й про культурну безпеку та опір агресії.

Мистецтво та пам'ять

У рамках проєкту «Вшанування пам’яті. Світло для надії» швейцарський художник зі світла Гері Хофштеттер «фарбував» будівлі й пам’ятники у символічні патерни в кольорах державного прапору. Було підсвічено Успенський собор Києво-Печерської Лаври та будівлю Верховної Ради, аби вшанувати пам’ять жертв російської агресії. Підсвічення пам’яток є яскравим знаком того, що Україна зберігає свою незалежність та незламність, та що наша нація готова до захисту своїх цінностей та ідентичності. Наше минуле – це частина нашої культурної спадщини, і збереження історичних пам’яток є важливим завданням для наступних поколінь.