Пам’ять та види пам’яті

Па́м'ять — це психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. Як зазначав І. Сєченов, не оволодівши пам’яттю, людина постійно перебувала б у стані новонародженого. Пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості людини.

Значення та роль пам’яті

На думку Арістотеля, пам’ять є соціальною спадкоємицею, безцінним багатством і силою людини і людства. Завдяки їй людина через знання опановує надбання попередніх поколінь. Пам’ятаючи минуле, вона краще розуміє сучасність і може прогнозувати майбутнє. Людина без пам’яті перестає бути особистістю, не орієнтується в просторі й часі, сприймає все так, ніби вперше бачить.

Матеріальна основа та властивості

Матеріальною основою процесів пам’яті є здатність кори головного мозку утворювати тимчасові нервові зв'язки, зберігати, закріплювати і відновлювати сліди минулих вражень. Властивості пам'яті:

• Швидкість;
• Тривалість;
• Готовність;
• Обсяг;
• Точність.

Класифікація видів пам’яті

За походженням пам'ять поділяють на:

• Природжена (видова) — проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів;
• Набута (індивідуальна) — формується в результаті навчання.

За характером переважаючої психічної активності:

• рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
• емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
• образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;
• словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.

За тривалістю збереження інформації (характеристика):

• Сенсорна пам’ять — триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.
• Короткочасна пам’ять — забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу від кількох секунд до хвилини.
• Довготривала пам’ять — збереження інформації протягом тривалого часу, іноді всього життя людини.
• Оперативна пам’ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

За методами та формою:

• Мимовільна — людина запам'ятовує і відтворює інформацію, не докладаючи для цього вольових зусиль.
• Довільна — в її роботі чітко поставлена мета, докладаються відповідні вольові зусилля.

Основні процеси та феноменальні можливості

Запам’ятовування і зберігання ґрунтуються на утворенні й закріпленні тимчасових нервових зв’язків, а забування — на їх гальмуванні. Основними рисами є: запам'ятовування, збереження, відтворення та забування.

Можливості пам’яті безмежні. Завжди були люди, які мали феноменальну пам’ять:

• Вольфганг Амадей Моцарт — достатньо було почути музичний твір один раз, щоб виконати його і відтворити на папері.
• Олександр Македонський — пам’ятав імена всіх своїх воїнів.
• Академік Абрам Йоффе — знав напам’ять усю таблицю логарифмів.
• Вінстон Черчілль — знав напам’ять майже всього Шекспіра.
• Білл Гейтс — пам’ятає сотні кодів створеної ним комп’ютерної мови.