Спадщина: як в Україні захищають та зберігають архітектурні пам’ятки

У сьогоднішньому тексті про те, як місцева спільнота працює для збереження спадщини, адже внесок кожної інституції, організації, фахівців та волонтерів, яких безліч, є цінним. Роботу із захисту пам’яток у Львові почали буквально із перших днів повномасштабної війни. Вирішальною стала активна позиція спільноти — представників та представниць галузей архітектури, реставраврації, охорони пам’яток, музейної справи, мистецтвознавства. Деякі архітектурні пам’ятки, скульптури, мистецькі об’єкти «поховалися» — у риштування чи захисні плівки.

Захист культурних об’єктів у часі війни

Отямившись від шоку, фахівці почали міркувати, як можна захистити пам’ятки культури, працюючи за логікою, що і де може бути найбільш загрожене під час вибухової хвилі. Почали з таких об’єктів, як вітражі: закривали або демонтувати й переносили в безпечні місця. Потім заопікувалия дерев’яними творами мистецтва, які можуть бути легко пошкоджені. Скульптури замотували у спеціальну гідроізоляційну плівку, мати зі скловолокна і знову у плівку-гідробар’єр.

Одним із перших об’єктів, який взяли під захист, стала Успенська церква. У храмі закрили історично цінні роботи Петра Холодного, що пережили дві світові війни. Після вітражів у міських храмах почали працювати із вуличними скульптурами – світськими, як фонтани, і сакральними, як-от скульптури біля костелу св. Антонія та Латинського катедрального собору.

У планах фахівців передбачено наступні кроки:

• Захистити пам’ятники та фонтан із фігурою Матері Божої.
• Провести сканування інтер’єрів й екстер’єрів об’єктів.
• Співпрацювати з міжнародними фондами, як-от «Блакитний щит» і «Аліф».

Проблеми збереження архітектури в містах

В Івано-Франківську є чимало історичних будівель різних епох, втім, сьогодні більшість з них втрачають свій первісний вигляд через байдужість власників. Студенти кафедри архітектури і містобудування ІФНТУНГ проаналізували пам’ятки, які перебувають у незадовільному технічному стані. Найважливіші проблеми зараз — це відсутність контролю у сфері охорони культурної спадщини та фінансування реставраційних робіт.

Усе призводить до того, що будівлям спотворюють зовнішній вигляд. Зокрема:

1. Замінюють автентичні вікна, двері та інші декоративні елементи на металопластик.
2. Фасади фарбують в недоцільно яскраві кольори чи ділять на різнокольорові клаптики.
3. Додають нові великі написи, рекламні постери, добудовують поверхи, балкони та мансарди.

Аналогічні проблеми існують і в столиці. Один із цінних будинків, яким загрожує знищення — модерністичні «Квіти України» у Києві. У червні 2021 року компанія-власник замовила «реконструкцію», внаслідок якої будівлю планували перетворити на дев’ятиповерховий офісний центр. Громадські активісти заблокували техніку й почали чергувати біля будинку, вимагаючи надати об’єкту охоронного статусу.

Дерев’яна архітектура України

В Україні існує найбільше у світі дерев'яних церков. Спеціальна номінація фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки» була проведена для підкреслення особливого значення цих споруд та збору інформації про них.

Дані про кількість дерев'яних храмів у різних країнах представлені в таблиці:

Як зазначають експерти, дерев'яні церкви в Україні — найрізноманітніші за стилями у порівнянні з іншими країнами. Проте через невігластво людей і недбальство чиновників більшість храмів зазнала варварських «поновлень», через що втратила свій оригінальний вигляд. Збір і впорядкування переліків дерев'яних пам'яток є критично важливим, адже часто старі реєстри «гублять» навмисно, щоб уникнути незручних запитань, чому споруда валиться.