Таємниці князівської книгозбірні магнатів Любомирських

Залишки унікальної бібліотеки зберігаються у Рівненському краєзнавчому музеї. Це — про книги, які належали до приватної збірки прадавніх володарів Рівного — магнатів Любомирських. Їх багато, і кожна — унікальна. Вони ще зберігають сліди давніх своїх господарів — помітки і дописи серед текстів, оригінальні факсиміле, штампи, декотрі вражають і досі яскравими фарбами.

Унікальні стародруки зберігаються у фондосховищі Рівненського краєзнавчого музею. На жаль, широкому загалу князівська бібліотека (а точніше, її залишки) нині недоступна. Височенна шафа, до верхівки якої можна дістатися лише за допомогою спеціальної драбини, заповнена книгами, які колись збирала і якими пишалася ця аристократична родина. Шафа у фондосховищі Рівненського музею ущент заповнена книгами з бібліотеки Любомирських. Сама можливість потримати в руках видання 200-300-річної давнини — подія надзвичайно емоційна.

Концепція «ідеальної» бібліотеки

Прадавні власники Рівного магнати Любомирські, віддаючи данину епосі Просвітництва (XVIII століття), створили шикарну книгозбірню. Збирали її за тодішніми традиціями формування «ідеальної» бібліотеки. Це поняття ввів Жан Анрі Самуель Формей, опублікувавши в 1750-у році «Поради, як зібрати бібліотеку, не чисельну, але добре підібрану».

Він — теолог, філософ, професор красномовства і філософії, член Берлінської Академії наук і мистецтв — був переконаний, що 500-600 книжок, підібраних «із розумом і серцем», цілком достатньо для ідеальної бібліотеки. За Формеєм, ідеальна бібліотека повинна складатися з 12-ти тематичних розділів:

1. Теологія і священна історія;
2. Філософія;
3. Красне письменство (античні автори, словники, трактати про прекрасне, життєписи авторів, літературна критика);
4. Журнали;
5. Історія;
6. Романи;
7. Поезія;
8. Красномовство;
9. Етика і мораль;
10. Науки військові і математичні;
11. Географія і мандрівки;
12. Юриспруденція і медицина.

До речі, Формей, включивши до цього списку романи, утвердив їх як повноцінний літературний жанр. Відтоді аристократичне жіноцтво, яке зачитувалося любовними романами, могло з повним правом вважати їх також «просвітницькою» літературою.

Творці та упорядники колекції

З рівненських Любомирських чи не найбільший внесок у книгозбірню зробили князь Станіслав (роки життя 1704-1793), його дружина Людвика Гонората (1726-1786), їхня невістка і дружина сина Станіслава Юзефа Людвика з Сосновських (1751-1836). Саме вони зібрали основу «ідеальної» бібіліотеки. На більшості книг, що зберігаються у Рівненському музеї, екслібриси саме цих осіб. Наступні покоління скоріше втрачали і роздавали, аніж збирали.

Упорядником бібліотеки Любомирських на прохання князя Станіслава був відомий тогочасний збирач і укладач родового архіву Станіслав Каєтан Третер, який певний час працював у канцелярії Станіслава Любомирського. Князівська бібліотека чекає на дослідників. Одні з книг уже доїдає грибок, інші ще мають шанс потішити любителів зазирнути в глибоку старовину.