Житній ринок у Києві: історія, унікальна архітектура та майбутнє найдавнішого ринку столиці

Житній ринок відомий ще за часів Київської Русі і є найдавнішим місцем торгівлі столиці, що діє досі. Це місце, як і століття тому, продовжує бути центром торгівлі на Подолі, а його історія тісно пов'язана з розвитком міста.

Історичний шлях найдавнішого торгового центру

Ринок бере свій початок з часів Київської Русі. У ті часи річка Глибочиця розділяла площу Житнього ринку на дві частини. Навколо площі у першій половині XII століття на кошти торговельно-ремісничих об'єднань були збудовані храми, одним із найвідоміших серед яких став храм Богородиці Пирогощі. Здавна на ринку торгували зерном, і саме цим пояснюється його назва.

Важливість Житнього ринку підтверджується тим, що з XV століття він був основним торговельним центром Києва. Тут двічі на рік збирався ярмарок, а пізніше, 10 квітня 1919 року, ринок став одним із ключових місць Куренівського повстання, спрямованого проти більшовицької влади.

Модерністська архітектура будівлі 1980-х років

Нинішня будівля ринку офіційно відкрила свої двері 23 травня 1980 року. Головною архітекторкою проєкту стала Ольга Моніна, яка також брала участь у проєктуванні Сінного ринку та кінотеатру «Україна». З нагоди святкування 1500-річчя Києва фасад споруди прикрасили карбованим алюмінієвим панно «Із варягів у греки», яке створила художниця Ірина Перова.

Архітектурною особливістю будівлі є унікальне вантове перекриття із 98 сталевих вантів, розроблене Валентином Штолько. У проєктній документації зазначено, що перекриття зробили схожим на «провисаючий український рушник, вишитий національним орнаментом». Для захисту приміщення від сонячних променів на фасадах встановили 256 алюмінієвих пелюсток, які нагадують каштанові квітки.

Структура та рівні торговельного павільйону

Через обмежену площу території торговельні місця були розподілені за кількома поверхами:

• Перший рівень: призначений для торгівлі продуктами харчування з колгоспів і радгоспів.
• Другий рівень: розміщення прилавків із побутовими, господарськими, промисловими та мистецькими товарами.
• Третій рівень: простір для кафе, комісійного магазину та культурних товарів.

Занепад та плани ревіталізації

З початку 1990-х ринок поступово занепадав, і цей процес триває досі. Сьогодні стан будівлі критичний: дах протікає, вікна пошкоджені, а усі комунікації перебувають у неприйнятному стані. Заповненість торговельних площ наразі не перевищує 30%.

Навесні 2024-го міська влада оголосила про намір передати ринок у довгострокову оренду для проведення капітального ремонту. У відповідь компанія Inzhur запропонувала проєкт ревіталізації вартістю 700 мільйонів гривень, закликавши киян до спільного інвестування. Водночас шеф-кухар Євген Клопотенко виступає за модель державно-приватного партнерства, щоб ринок залишався у комунальній власності, але отримав професійне управління.