Історія та архітектурна спадщина єврейської громади Львова

Полагають, що євреї-раббаніти і караїми з Візантії і південного сходу Європи оселилися у Львові незабаром після його заснування (приблизно в 1256 р.). У 1340 р. Казимир III Великий завоював Львів, і євреї міста отримали ті ж привілеї, якими користувалися інші єврейські громади Польщі. У другій половині 14 ст. в місті утворилися дві окремі громади, що проіснували самостійно аж до останнього десятиліття 18 ст.: одна — чисельно більша, влаштувалася в 1352 р. в передмісті Краківське передмістя, інша — займала так звану Єврейську вулицю.

Розвиток та випробування громади

У 1550 р. вони налічували відповідно 559 осіб і 352 особи, мали окремі синагоги та інші релігійні й общинні установи; однак кладовище (вперше згадується в 1441 р.) було спільним для обох громад. Обидві громади Львова сильно постраждали при облогах міста козаками Б. Хмельницького (1648–49) і наступних війн другої половини 17 ст. – початку 18 ст. Тим не менш, у 1664 р. при погромі в Краківському передмісті загинуло понад сто євреїв і багато будинків було зруйновано. Деякі магнати і представники шляхти надавали підтримку євреям і високо цінували користь, яку євреї приносили як державній скарбниці, так і особистому господарству поміщиків.

З приєднанням Львова до Австрії в 1772 р. боротьба християнського населення за обмеження прав євреїв на проживання і торгівлю отримала підтримку австрійської влади. За Указом про терпимість, виданим імператором Йосипом II в 1789 р. для євреїв Галичини, міська і приміська громади Львова були об'єднані офіційно. У руках великих єврейських комерсантів зосередилися оптова торгівля та поставки для австрійської армії; деякі з них заклали також основу промисловості та банківської справи у Львові.

Демографічні дані єврейського населення Львова

Архітектурні пам'ятки та релігійне життя

У 1844 р. у Львові була відкрита реформістська синагога "Темпль". На вулиці братів Міхновських, 4 у 1912 році благодійне товариство "Цорі Гілод" ("Зцілюючий бальзам") отримало дозвіл на перебудову будівлі під синагогу. У 1989 році синагогу повернули релігійній громаді карлінських хасидів, і вона була перейменована на "Бейт Аарон ве Ісраель" ("Дім Аарона і Ізраїля").

На вулиці Огієнка розташовано багато всього цікавого:

• Вул. Огієнка, 20: будівля належала єврею Самюелю Гіршу; у партері працювала аптека Аугестерна і магазин меблів Тененбаума.
• Вул. Огієнка, 18 та 18-А: комплекс зведений на початку ХХ століття будівельною фірмою єврея Міхала Уляма; тут розташовувався «Єврейський академічний будинок здоров'я» та офіс спортивного товариства «Хасмонея».
• Вул. Огієнка, 16: власниками були євреї Ісаак Блюменгартен та Ісаак Векслер.

Вулиця Городоцька також багата на єврейську спадщину. Будинок за адресою Городоцька, 33 у середині 19 ст. належав єврею Самуелю Кону, одному з засновників синагоги Темпль. Останній його господар Мойзес Маркус у 1923 році провів повну перебудову в стилі ар-деко; у флігелях були влаштовані тераси, на яких можна було зводити сукку під час осінніх свят. У будівлі на Городоцькій, 35 також розміщувалася синагога — клойз хасидів династії Комарно, і різноманітні єврейські магазини: магазин чоловічого одягу Перльбергера та книжковий магазин Маргулеса. Сусідня ділянка на Городоцькій, 31 належала Самуелю Кону, де архітектором Емануелем Галлем було зведено неоренесансну будівлю, у якій діяла кав'ярня "Під козлом".