Львів у перші тижні Другої світової війни: від бомбардувань до радянської окупації

1 вересня 1939 нацистська Німеччина напала на сусідню Польщу, розпочавши Другу світову війну. Львів опинився серед перших міст, які бомбардували нацисти. З 1 по 22 вересня, коли до міста увійшли передні частини Червоної армії, найважливіші комунікаційні та опорні пункти Львова зазнали кількох авіаударів. Перші бомби полетіли на Скнилівський аеродром, залізничний вокзал, Головну пошту. Під час бомбардування останньої назавжди було зруйновано будівлю семінарії Святого Духа.

Передвоєнна атмосфера та мобілізаційні заходи

Літні місяці 1939 року були гарячі. Все вказувало на те, що зближається велика буря. Війна висіла в повітрі. В таких обставинах скликано до Львова з’їзд Ширшого Народнього Комітету Українського Національно-Демократичного Обєднання. Як і можна було сподіватися, зїзд вирішив одноголосно, що в сподіванім німецько-польськім воєннім конфлікті український нарід виконає льояльно свій обовязок супроти польської держави. Поляки, зокрема урядові чинники, були вдоволені тому, бо така ухвала скріпляла їх позиції і давала надію на те, що міліони українців стануть у війні з Німеччиною по стороні Польщі.

У міжвоєнному двадцятиріччі Львів був одним з найбільших гарнізонів Польщі. 23 серпня 1939 року була оголошена мобілізація льотчиків і ППО, яка охопила 6-й авіаполк 6-го дивізіону зенітної артилерії. 27 серпня була оголошена термінова мобілізація, під яку у львівському гарнізоні потрапили:

• 14-й Язловецький уланський полк;
• 19-й піхотний полк;
• 1-й дивізіон 5-го Львівського легко-артилерійського полку.

31 серпня почалася масова мобілізація частин першої черги, в тому числі інших частин 5-ї піхотної дивізії, важкої артилерії, жандармерії і тилових служб. У перші дні вересня відмобілізовані частини були відправлені залізничним транспортом на театр військових дій.

Битва за Львів та оборона міста

Битва за Львів 1939 року — бойові дії, що тривали в період з 12 по 22 вересня 1939 року під час Другої світової війни, в ході яких польські війська обороняли місто перед частинами спочатку Третього Рейху, а потім і Червоної Армії, що наступали. Попри сподівання нацистського командування на швидке здобуття Львова, місто тримало оборону майже десять днів під командуванням генерала Владислава Лянгнера. Варто зазначити, що, попри складні міжнаціональні відносини, більшість громадян міста — поляків, українців і євреїв — виступили на захист міста і держави від нацистів. За різними підрахунками, у шеренгах польського війська, зокрема на захисті Львова, у вересні 1939 року проти Вермахту воювали від 150 до 200 тисяч українців.

Статистика битви за Львів (12 - 22 вересня 1939)

Вступ радянських військ

17 вересня на територію Польщі входить Червона армія, і вже 22 вересня генерал Лянгнер змушений був підписати "Протокол про передачу Львова військам радянським". У результаті бойових дій 22 вересня 1939 року гарнізон міста капітулював перед Червоною армією, яка в свою чергу взяла місто під свій контроль. 22 вересня 1939 року Червона армія увійшла до Львова вул. Личаківською. Сонячний день, саме полудень. "Доблесна" червона армія в'їздила до Львова з Личаківської рогачки. Червоноармійці тримали в руках готові до вистрілу рушниці з наїженими багнетами, спрямовані на кам'яниці. Їхали менші танки та авто з вояками. На деяких автах при красноармійцях пишалися місцеві підростки з червоними кокардами.

Радянську владу частково вітали, незалежно від національності, малоосвічені, малозабезпечені та робітники, які сподівались на поліпшення своєї матеріальної ситуації. Для євреїв Радянська армія були не-нацистами, і для частини цього було достатньо.

Наслідки авіаударів та руйнування

Хоча місто вважається таким, котре не було повністю зруйноване війною, частина Львова усе таки потерпіла від авіабомб. Вперше ще в вересні 1939 року німецькі війська бомбардували найважливіші комунікаційні та опорні пункти. Перш за все бомби полетіли на Скнилівський аеродром, залізничні вокзали, а далі на пошту, казарми. Саме в ході тих подій були знищені Головний залізничний вокзал та Семінарія Святого Духа. Семінарію ніхто цілеспрямовано не бомбив, проте їй не пощастило бути по сусідству з Головною поштою, для котрої і були призначені скинуті бомби.