Дисидентський рух на Сумщині та 50 років від початку спецоперації КДБ
На початку 70-х років минулого століття радянська влада розв’язала масові репресії проти українських правозахисників, борців за вільну Україну. Нині в Україні відзначають 50 роковини від початку "великого погрому", коли 12–14 січня 1972 року КДБ УРСР розпочав «операцію "Блок"», заарештувавши велику групу української інтелігенції.
Зародження та основні причини спротиву
Представники робітників, селян, священники та інтелігенція Сумщини були заарештовані та отримали різні терміни ув’язнення у 70 роках. Згодом з’явився термін – дисиденти. Головними чинниками, що зумовили зародження дисидентського руху, були:
- Відсутність політичної самостійності республіки;
- Існування однопартійної системи;
- Політика русифікації;
- Антирелігійна політика.
Дисиденти переконали громадськість у можливості реального існування опору репресивній державі. У цій боротьбі виокремилися основні течії дисидентського руху: самостійна, правозахисна, національно-культурна та релігійна.
Напрямки протестів на Сумщині
Дослідник дисидентського руху Сумщини В’ячеслав Артюх поділяє протести тих часів на кілька ключових напрямків:
| Напрямок руху | Представники та особливості |
|---|---|
| Вільнодумство творчої інтелігенції | Представниками якої були Анатолій Семенюта та Юрій Царик. |
| Економічно-соціальний | Здебільшого робітники та селяни, незадоволені системою. |
| Релігійний | Стосувався "неправильних" сектантів: п’ятидесятників, адвентистів, баптистів. |
Долі інакодумців: арешти та переслідування
Комуністична система активізувала боротьбу проти учасників дисидентського руху в Україні. В 1965 році загалом було кинуто до тюрем більше 20 представників української інтелігенції, яким було пред’явлено стандартне звинувачення – «антирадянська націоналістична діяльність».
Анатолія Семенюту заарештували у 1965 році. У Великочернеччинській школі Анатолій Семенюта викладав російську літературу та німецьку мову. На суді прокурор просив 3 роки позбавлення волі, зрештою дали 8 місяців. Після арешту Анатолію Миколайовичу просто не дозволили працювати в школі довгий час. Він отримав пів року і там, в ув’язненні захворів від чого, власне й помер.
Також репресій зазнали інші активісти. На квартирі у Царика Юрія, відомого сумського письменника, вони збирались на Комсомольській і, справді, їх там заарештували. Царик отримав рік виправних робіт за вільнодумство під дуже ганебною кримінальною статтею.
Відомі постаті та значення руху
Серед відомих представників дисидентства на Сумщині були письменник та перекладач Борис Антоненко-Давидович; поет, журналіст Микола Данько; громадська учасниця руху шістдесятників Євгенія Кузнецова та десятки інших. Також важливу роль відігравали:
- Іван Світличний — головний організатор і розповсюджувач самвидаву;
- Зеновій Красівський та Дмитро Квецко;
- Михайло Горинь, Богдан Горинь, Іван Дзюба та Петро Григоренко.
Діяльність дисидентів мала велике значення. Вони сприяли формуванню суспільної свідомості, заснованої на демократичних цінностях, та зберегли традиції національно–визвольної боротьби українського народу. Дисиденти підготували підґрунтя для наступної боротьби за демократизацію суспільно–політичного життя в республіці.