Державний музей народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів»
«Пирогів» – це найбільший в Україні і один із найбільших в колишньому Радянському Союзі музей. Він займає площу 150 га. Знаходиться в м. Київ недалеко від Феофанії та Теремків. «Пирогів» є архітектурно–ландшафтним комплексом просто неба, в якому представлені усі історико-етнографічні райони України. Музей заснований в селищі Пирогів на околиці Києва в 1969 році. Перших відвідувачів музей прийняв в 1976 році.
Загальні відомості про музей
За тридцять років свого існування музей зібрав багату колекцію експонатів, що включає більше 200 споруд, які представляють різні історичні регіони України. Гордістю музею є величезна колекція етнографічних експонатів, яка налічує більше 40,000 предметів і включає традиційні костюми, тканини, вишивку, килими, кераміку, вироби з металу, дерева і скла, музичні інструменти, живопис та домашнє начиння.
| Характеристика | Дані |
|---|---|
| Площа | 150 га |
| Рік заснування | 1969 |
| Кількість споруд | більше 200 |
| Етнографічні експонати | більше 40,000 предметів |
Історико-етнографічні райони
Мандруючи по цьому музею можна уявити, що ти потрапив в давнину і подорожуєш по всій Україні. На території представлені такі регіони:
- Середня Наддніпрянщина;
- Слобожанщина та Східна Полтавщина;
- Полісся;
- Поділля;
- Карпати;
- Південь України;
- Сучасне село.
Середня Наддніпрянщина
Найбільша кількість експонатів представлена саме Середньою Наддніпрянщиною. Тут знаходиться найстаріша архітектурна композиція 1742 р. Хати на Наддніпрянщині переважали зрубні та каркасні з соломи, очерету та лози. Церква в Україні здавна займала особливе місце в архітектурі, і на ділянці Середньої Наддіпрянщини є дві привезені церкви: Михайлівська церква (початок XVII ст.) з села Дорогинка Фастівського району Київської області та церква Святої Великомучениці Параскеви із села Зарубинці Черкаської області.
Слобожанщина
Слобожанщина – це Харківська, Луганська, частково Донецька, Сумська та Полтавська область. На Полтавщині, як і в цілому на Слобожанщині, хати будували «в шули» та зрубні. Широкого розповсюдження набули мазанки й глинобитні з переважанням трикамерного житла. Помешкання відзначалося особливою ошатністю, із значною кількістю декоративних оздоб.
Полісся
На півночі України в басейнах річок Прип`ять, Десна та Сейм знаходиться загадкове, таємниче Полісся. Поліське традиційне житло найдовше зберігало слов’янський тип — однокамерне помешкання зі стебкою і кліттю, які виконували функції допоміжних господарських прибудов. Стіни зводили із суцільних кругляків або колотих плах переважно із сосни. По будові млини тут трішки відрізняються, наприклад млин з села Лісова Чернігівської області нагадує одноповерхову комору, яка схожа на хату баби-яги з курячими лапами.
Культурне життя та ремесла
Влітку і восени в музеї проводяться свята, виставки народних промислів: ковалі, гончарі, ливарі, ткачі і інші майстри демонструють свої ремесла і створюють витвори мистецтва прямо на очах у глядачів. По неділях в музеї проводяться концерти українських фольклорних колективів. Піднявшись на пагорб можна побачити мальовничу панораму вітряних млинів, адже млинарство в Україні було досить розповсюдженим ремеслом.