Під «блакитним щитом» і в списку ЮНЕСКО: як намагаються захистити пам’ятки культури в умовах війни

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, з 24 лютого 2022 року по 25 листопада 2023-го через російське повномасштабне вторгнення в Україні було зруйновано або пошкоджено 863 об’єкти культурної спадщини. Громадські активісти, місцева та центральна влада шукають різні шляхи збереження культурних цінностей: залучають до підтримки міжнародні організації, будують захисні споруди та евакуюють рухомі пам’ятки в безпечніші місця. Проте через бойові дії, окупацію деяких територій із 2014 року та ракетні атаки країни-агресорки жодні заходи не гарантують збереження пам’яток.

Міжнародні механізми захисту та роль ЮНЕСКО

Україна є членкинею ЮНЕСКО та підписанткою Гаазької конвенції про захист культурних цінностей із 1954 року. Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини ще у 1988 році, і через два роки до переліку об’єктів Світової спадщини потрапила перша українська пам’ятка — собор Святої Софії в Києві. Зараз до списку входить вісім найменувань, враховуючи не лише архітектурні об’єкти, а й природні. 25 січня 2023 року ЮНЕСКО додала до переліку Світової спадщини історичний центр Одеси, причому одразу в список об’єктів, що перебувають під загрозою.

Під час великої війни до Списку об’єктів, яким загрожує знищення, також внесли:

• Києво-Печерську лавру;
• Собор Святої Софії;
• Історичний центр Львова.

За словами першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової, ЮНЕСКО — організація суто гуманітарна, де система міжнародного права була і залишається єдиним дієвим інструментом захисту. Список всесвітньої спадщини — це визнання унікальної цінності певного об’єкта. Свідчення заподіяння шкоди таким об’єктам можуть бути яскравим підсиленням звинувачень, які будуть зрештою пред’явлені державі-агресору.

Статистика руйнувань культурної спадщини

Наразі верифіковано 552 об’єкти культурної спадщини та культурної інфраструктури, які пошкодили росіяни. За даними МКІП, ступінь пошкодження 177 об’єктів архітектури залишається невідомим.

Після липневого ракетного обстрілу фахівці задокументували руйнування 55 об’єктів культурної спадщини в Одесі, серед яких Спасо-Преображенський кафедральний собор, а в листопаді постраждав Одеський художній музей. Керівник департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ Сергій Мовчан зазначає, що Росія нехтує всіма конвенціями, нормами та списками, що показує недієздатність конвенційних зобов’язань, які держава на себе взяла.

Внутрішні виклики та загроза археологічній спадщині

Низка громадських організацій заявила, що постанова КМУ № 1483 нівелює збереження культурної спадщини України. 24 грудня 2024 року Кабмін прийняв цю постанову, якою затверджено експериментальний проєкт з відновлення гідроелектростанцій, пошкоджених російськими обстрілами. Громадські організації зауважили, що такі дії призведуть до негативних наслідків, зокрема будуть остаточно втрачені сотні археологічних пам’яток, пов’язаних з українською історією та культурою.

Серед об'єктів, що опинилися під загрозою через можливе нове затоплення:

• Поселення доби неоліту та бронзи;
• Городища Київської Русі та Золотоординського періоду;
• Татарські та турецькі фортеці;
• Запорозькі Січі та козацькі зимівники.

У спільній заяві понад 25 організацій, серед яких ГО «Антикорупційний штаб», ВГО «Спілка археологів України» та ГО «КримСОС», закликали Кабінет Міністрів скасувати Постанову № 1483 та провести належне громадське обговорення з експертами. Культурна спадщина є одним з ключових елементів національної безпеки, і розбудова її екосистеми дозволить зберегти національне надбання та розкрити його потенціал для розвитку українського суспільства.