Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"
Велетенська башта, всіяна бійницями, заввишки з п’ятиповерховий будинок. До третього її ярусу провадив мурований на стовпах міст, яким в’їздили та входили до Галицького замку в ХVІ—ХVІІ століттях. На сенсаційну знахідку — фрагмент стіни В’їзної Башти — працівники заповідника натрапили 2022-го під час влаштування нової брами. Археологи згодом виявили там ще й підземелля.
Архітектурні особливості та історія знахідки
Це потужна фортифікаційна споруда розміром 22,10х16,5 метрів. В описі 1582 року вона згадується як "в’їздова башта Галицького замку". Відомо, що вона дійсно слугувала в’їздом у другій половині XVI — першій половини XVII століття. Башта має обрамлення з двох сторін з білого каменю. Стіни на нижньому ярусі дуже потужні, товщиною близько 2,5—3 метрів. В них є ніші. Імовірно, в них були бійниці, з яких вівся прямий вогонь — отже, це був наземний поверх.
Проте історичний шлях споруди був складним. 1676 року вона була частково знищена, можливо, в деяких місцях підірвана турками. Протягом XVIII століття у вежі відбувалися суди. А наприкінці XVIII століття її продали на будівельні матеріали, розібрали, доки змогли.
Технічні характеристики В’їзної вежі
| Параметр | Значення |
| Загальний розмір | 22,10 х 16,5 метрів |
| Товщина стін (нижній ярус) | 2,5—3 метри |
| Глибина вентиляційного каналу | 5,5 метрів |
| Розмір приміщення у підземеллі | приблизно 6,7 х 4 метрів |
Хід археологічних досліджень
1995 року ми з колегами уже локалізували цю вежу і встановили там 4 зонди, щоб перевірити її параметри та зробити більш досконалий план замку. Тоді ми виявили всі стіни, вони були велетенські, монументальні. Отримавши відповідні дозволи з Міністерства культури та Інституту археології, розпочали розкопувати ці підземні мурування.
Минулого року ми відкрили цю вежу майже на 70%. Вдалося знайти вентиляційний канал, який вів униз на 5,5 метрів. Ми опустили туди камеру і виявили, що там досить просторе приміщення. Рівень, який ми розчистили — це перший поверх. Над ним був другий, а вентиляційний канал — це нульовий поверх. Під ним ще є підвал.
Ми не проводимо масштабних археологічних робіт під час війни. Але ми можемо невеликими кроками за кілька років дослідити та згодом пристосувати це приміщення для туристів. Навіть до кінця цього року, коли відкриємо перший ярус, можна встановити помости, щоб з них всі могли оглядати автентичні речі.
Загрози для історичного ландшафту Крилоса
Поки дослідники крок за кроком відкривають наше минуле, на території Крилоського городища — княжого дитинця Давнього Галича, проводять будівельні роботи, які назавжди руйнують історичний ландшафт пам’ятки археології національного значення. Відбувається брутальне знищення історичного ландшафту. Будівельні роботи розпочали раптово. Приїхала якась бригада, привезла бетонні бордюри, гори щебеню. Без дозволів, під приводом щорічної прощі, яка тут відбувається двічі на рік.
"Благоустрій" наводять, абсолютно не враховуючи структуру княжого періоду. Територія перебуває під юрисдикцією Національного заповідника "Давній Галич", вони склали акт і надіслали в Міністерство культури. Поки всі чекають на відповідь, там продовжують працювати трактори. Думають, потім це обійдеться якимось штрафом. Але повернути назад то...