Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини — музей просто неба, розташований в околицях Переяслава. Він входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Музей ознайомлює з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами українців Середньої Наддніпрянщини.

Загальна характеристика та структура музею

На території 30 гектарів розміщено 185 об'єктів, з них 104 пам'ятки народної архітектури XVII—XIX ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні робітні та майстерні. В музеї представлено як українське село Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ — початку XX століть, так і будівлі та стоянки від часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. До уваги відвідувачів 122 пам'ятки народної архітектури, понад 30 тисяч пам'яток матеріальної і духовної культури.

Основними характеристиками закладу є:

• Засновано: 1964 рік
• Площа: 30 га
• Розташування: Україна, Київська область, місто Переяслав
• Керуюча організація: Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»

Прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи. Музей розташований за адресою: Київська область, Переяслав, вулиця Літописна, 61, і відкритий для відвідувачів щодня з 9-ї до 17-ї години.

Тематичні музеї на території

На території розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села:

• Музей українських обрядів
• Музей історії Української православної церкви
• Музей українського рушника
• Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини
• Музей М. М. Бенардоса
• Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини
• Музей космосу
• Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини
• Музей «Поштова станція»
• Музей хліба
• Музей Шолом-Алейхема
• Музей пам'яті Поліського району

Найдавніші будівлі і пам'ятки

Серед експонатів представлена найдавніша монументальна кам'яна скульптура та поховальні скрині. У кам'яних скринях, або саркофагах, ховали своїх небіжчиків племена кемі-обинської культури (IV тисячоліття до н. е). Антропоморфні стели — перші монументальні кам'яні зображення людини — пов'язані переважно з поховальними обрядами. Творці стел, племена кемі-обинської та ямної культур (VI—IV ст. до н. е.), зображали чоловіків-воїнів у повному бойовому спорядженні.

Тюркомовним народам українських степів — торкам, печенігам та половцям (Х-XIII століття) — належала найбільш довершена група кам'яної скульптури, так звані кам'яні баби. Вони поділяються на стоячі, сидячі фігури і погруддя; на чоловічі і жіночі. Кам'яні статуї є неповторними витворами мистецтва та відображенням ідеології давніх народів.

Житлова архітектура давніх часів

Особливу увагу привертають реконструкції давнього житла:

• Житло XI століття (реконструкція): однокамерна напівземлянка розміром 3,8×4 м. Стіни складені з соснових тесаних колод у техніці горизонтального заповнення «в шули». Дах двосхилий з гребенем та жолобом для відводу води, покритий тесом.
• Житло ремісничих кварталів: типове для рядової забудови міста Переяслава, де відтворено інтер'єр з глинобитною піччю, що топилася «по-чорному».
• Фрагмент стоянки пізнього палеоліту: знайдений у с. Добраничівка Яготинського району.
• Житлово-господарський комплекс Х століття: реконструкція будівель з Київського Подолу.

Технічні дані пам'яток (таблиця)