Єреван біля Площі Ринок: історія львівських вірмен

У першій історії про вірмен Львова ми розповімо Вам як вони взагалі потрапили в такі далекі від рідної землі краї та чим вони тут взагалі займались. Ми починаємо наш ретроспективний тур «львівським Єреваном».

Запрошення вірмен до Львова Галицькими князями

У XV-XVII століттях жив у Львові такий собі аптекар і гуманіст Іоганн Алембек, який написав твір «Topographia civitatis Leopolitanae», або ж «Топографія міста Львова». Природно, опис міста Алембек починає з оповідання про його заснування: «Лев, син Данила, … близько 1270 р. від утілення нашого Спасителя заснував місто Львів із двома замками... [Лев] поселив у Львові вірменів, азійських воїнів, [зі] зброєю, одягом і мовою [як у] татар». За його словами, їх зусиллями батько (тобто Данило) ворожі угруповання князів руських або знищив, або до своєї волі схилив, унаслідок чого набув великої влади і монархію в Південній Русі утворив.

Якщо вірити інформації, яку наводить нам Іоганн Алембек, то вірмени дійсно стояли біля витоків міста Лева, адже служили у війську Галицьких князів. Відомий дослідник Ярослав Дашкевич навіть назвав конкретну дату першої достовірної історичної згадки про вірмен у Львові – 1277 р. Цим роком датовано напис на надмогильному камені у церкві Святої Анни в передмісті Львова. Те, що львівський гуманіст підкреслює «азійськість» вірмен не є чимось дивним, а татарською мовою є так звана вірмено-кипчацька мова.

Хвилі міграції вірмен до Львова

Простежується декілька основних хвиль еміграції вірмен до міста з різних реґіонів їхнього компактного проживання:

• ХІІІ–XIV ст.: поштовхом до міґрації стало зруйнування Вірменії монголо-татарами 1239 року. Перші вірмени, швидше за все, переселялися до міста не безпосередньо з Вірменії, а з Криму, де вони перебували під владою татар.
• Остання чверть XIV ст.: коли було знищено Кілікійську державу, останню середньовічну державу вірмен. Імовірно, що саме ця хвиля міґрації відіграла головну роль в остаточному оформленні вірменської колонії Львова.
• 70-ті роки XV століття: політичні фактори зумовили переселення вірмен з Криму (1475 року турки захопили Кафу), а також Малої Азії та Буковини.
• Пізніші періоди: міграції, зумовлені різким погіршенням економічного становища вірменських колоній у сусідніх реґіонах – Луцьку на Волині, Кам’янці на Поділлі, Сучаві в Буковині.

Укріплення екзотичної львівської громади

Найдавнішим місцем проживання вірмен у місті було Підгороддя (Підзамче), де в княжий період розміщувалися дві вірменські церкви – Якова та Хреста, а також монастир Святої Анни. Про це красномовно свідчить давня топоніміка цієї львівської дільниці – Вірменська річка, Вірменський міст. У 1356 році, з даруванням Львову магдебурзького права, вірменська громада отримала можливість мати свого війта й організувала власні автономні органи судочинства. Загалом, у них там була своя атмосфера.

Аналізуючи актові джерела Львова, ми можемо прийти до висновку, що вже у XIV столітті місцеві вірмени були доволі заможними: 1377 року вірменин Мардрус продав львівському міщанинові українцю Іванові Марховичу ціле село Малехів.