Культурна та природна спадщина України: збереження та захист в умовах викликів

ЮНЕСКО — заснована 1945 року спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, місія якої — зміцнювати мир та безпеку через співробітництво країн в освіті, науці, культурі. Світова спадщина ЮНЕСКО — це культурні та природні цінності, які вважаються надбанням усього людства. Кожен об’єкт Світової спадщини повинен відповідати хоча б одному з розроблених ЮНЕСКО культурних або природних критеріїв. Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО додає гарантії збереження цього об’єкта, привертає до нього увагу влади та громади, дає пріоритет у залученні коштів для реконструкції і сприяє розвитку туризму.

Україна та ЮНЕСКО

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року. Сім об’єктів в Україні, серед яких храми, давні ліси й історичний центр міста, належать до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а ще три елементи внесено до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства. Станом на 2020 рік шість українських культурних об’єктів і один природний належать до Списку всесвітньої спадщини, три елементи внесено до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства, низка біосферних заповідників входять до Всесвітньої мережі біосферних резерватів. Чимало українських об’єктів віднесено до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Українська культурна спадщина на передовій

Російська агресія призвела до серйозних пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини в Україні. За даними ЮНЕСКО, станом на 15 лютого 2023 підтверджено пошкодження 240 об’єктів від початку повномасштабного російського вторгнення — 105 релігійних, 18 музеїв, 86 будівель історичної чи мистецької цінності, 19 пам’ятників, 12 бібліотек. Російське вторгнення призвело до серйозних втрат у культурній інфраструктурі та руйнування пам’яток спадщини.

На засіданні Комітету ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини 15 грудня 2023 року було затверджено рішення про внесення п’яти об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Серед нових об’єктів – дерев’яні церкви Карпат та інші архітектурні перлини в Одесі, Чернігові, Львівській та Закарпатській областях. Раніше, 7 вересня, ЮНЕСКО включило 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Цифровізація та громадські ініціативи

Для збереження української культурної спадщини онлайн пропонують безкоштовні сервери. Ініціатива Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO) збирає дані та архівує сайти українських культурних організацій, музеїв, фондів та бібліотек, щоб у разі потреби забезпечити їх відновлення. Станом на 8 березня 2022 року 1 тисяча волонтерів з усього світу архівувала понад 1500 сайтів українських музеїв і бібліотек, цифрових експонатів, текстів та публікацій у відкритому доступі. Вебархів містить зображення, відео та PDF-файли, і дані можна вилучати та відновлювати на випадок, якщо ці вебсайти потрібно буде відновити після того, як їхні сервери відключать або знищать російські військові.

Також проводиться кампанія «Культурна спадщина України» у Вікіпедії, присвячена наповненню найбільшої онлайн-енциклопедії інформацією про пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою знищення. ГО «Вікімедіа Україна» запрошує всіх охочих документувати українську культурну спадщину: створювати, покращувати статті, подавати фото пам’яток, які зруйновані, щоб інформація про них зберігалася в онлайн-енциклопедії.

Освіта та екологія

У країні функціонує мережа асоційованих шкіл і кафедр ЮНЕСКО, що беруть участь у міжнародних освітніх проєктах. 16 листопада 2023 року відбувся онлайн-семінар «Культурна спадщина: музеї під відкритим небом у Карпатському регіоні» в рамках проєкту «Освіта для сталого розвитку: передача досвіду країн V4 для відновлення України». Проєкт спрямований на передачу досвіду Вишеградських країн українським студентам для відновлення країни. Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами, тому програми ЮНЕСКО, спрямовані на міжнародну наукову співпрацю та захист об’єктів природної спадщини, залишаються пріоритетними.