Розкішний палац графів Потоцьких у Львові

Палац Потоцьких у Львові – чудовий зразок палацової архітектури з європейським розмахом і французьким шармом. Старовинну вулицю імені Миколая Коперника у Львові прикрашає палац графів Потоцьких, що велично здіймається над рештою будівель. Ця розкішна споруда у стилі французького неоренесансу кінця XIX століття є пам’яткою архітектури і однією з найпопулярніших туристичних родзинок Львова.

Історія будівництва та архітектори

Спершу тут був парк і невеличка мисливська садиба на березі річки. Побудувати тут палац вирішив політичний діяч і намісник Галичини Альфред ІІ Юзеф Потоцький. Створення проекту палацу граф, як палкий поціновувач французької архітектури, доручив архітектору з Франції Луї Доверн’є. У 80-тих роках ХІХ століття почали будівництво, яким керував польський архітектор Юліан Цибульський. Але Альфред ІІ рано помер і не встиг побачити резиденцію. Будівництво завершив його син, Роман Потоцький та дружина, Марія Климентина Потоцька з Сангушків.

Зовнішній вигляд та територія

Масивні ковані ворота з флігелями відокремлюють територію палацу від вулиці і яскраво підкреслюють значущість будівлі. За ними розкинулась площа, на якій і знаходиться палац Потоцьких, двір для карет, стайня й інші споруди. З внутрішньої сторони палацового ансамблю знаходиться чудова тераса зі сходами, що ведуть прямо в парк. До 1879 року навколо палацу був величезний міський парк, але з кінця XIX століття тут почали активно будувати багатоповерхові будинки. Саме через це, розкішний палац видно лише з вулиці Коперника.

Інтер’єр та внутрішнє оздоблення

Всередині палац Потоцьких також вражає вишуканістю і багатим інтер’єром. У правій частині першого поверху знаходяться господарські приміщення, а у лівій – приміщення для прийому гостей і кімнати, що сполучені з терасою і виходом у сад. В палаці є дуже красиві розкішні кімнати: Блакитна зала (колишня їдальня), Дзеркальна (колишня танцювальна зала), Червона зала, які оформлені позолотою, ліпниною, різнокольоровим мармуром, настінним розписом, цінною деревиною. Другий поверх був призначений для потреб господарів, а на третьому були розміщені численні спальні для гостей.

Структура поверхів палацу

Історичні випробування та сучасність

Палац пережив кілька важких історичних моментів. Споруда вціліла і вистояла під час боїв у 1918 році. Пізніше на палац впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса, що спричинило пожежу верхніх поверхів та даху будинку. Граф виграв судовий процес і отримав компенсацію, яку витратив на реставрацію. В період німецької окупації в палаці було розквартировано штаб італійської армії. За радянської влади тут був Інститут геології, а з 1972 року розміщувався палац урочистих подій.

Наприкінці 80-тих років ХХ століття через будівництво тунелів підземного трамваю постраждав фундамент палацу, який довелося зміцнювати рідким склом. На згадку про цей проект в парку залишилася прибудова, у якій з 1997 року діє Музей мистецтва давньої української книги. У 2000-них роках палац був переданий львівській галереї мистецтв, яка діє і зараз.

У сучасній галереї можна побачити твори мистецтва наступних країн:

• Італія та Іспанія;
• Нідерланди, Фландрія та Голландія;
• Німеччина, Австрія та Франція;
• Польща, Угорщина та Чехія;
• Далекий Схід та Російська імперія.