Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя: до 130-річчя від дня народження

23 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича Биковського (1895–1992) – бібліотекознавця, бібліографа, книгознавця, історика, журналіста, мемуариста. Квітень 2025 – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника розгорнула книжкову виставку «Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя».

Він – один із бібліотекарів-фундаторів Всенародної бібліотеки України (тепер – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), доцент у галузі книгознавства (США, 1971), член-кореспондент Української вільної академії наук (США), член Наукового товариства ім. Шевченка та Українського історичного товариства. У читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію, яка презентує його творчий доробок із питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, історії українського книжкового руху, геополітичного становища України та її новітньої історії.

Бібліотекознавчі та книгознавчі праці

На виставці представлені бібліотекознавчі праці Л. Биковського:

• «Національна бібліотека Української держави (1918–1921)», видана у 1922 р. Союзом українських студентів-емігрантів у Польщі;
• «Українська Бібліографія на еміграції» (Варшава, 1922);
• «Замітки про книгознавство та книговживання» (Подєбради, 1923);
• «Бібліотечна педагогіка» (Українська книга. 1938. Чис. 2);
• «Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej: szkic informacyjny» (Warszawa, 1937).

Чехословацький період життя Л. Биковського позначений вивченням бібліотечної справи в цій країні і книгою «Замітки про чеську бібліоґрафію» (Подєбради, 1927). Про роботу в бібліотеці Державного українського університету в Кам’янці-Подільському книгознавець згадує у праці «Бібліотека Камінець-Подільського Державного Українського Університету: спомини» (США, 1949).

Літературно-наукова спадщина та спогади

Важливою сторінкою спадщини Л. Биковського є його спогади. На виставці експоновано:

• «Від Привороття до Трапезунду: спомини (1895–1918)» (Мюнхен; Денвер, 1969);
• «Книгарні – Бібліотеки – Академія: спомини (1918–1922)» (Мюнхен; Денвер, 1971);
• «Польське повстання у Варшаві 1944 року: спомини очевидця» (Лондон, 1963);
• «Ваймарські часи: спомини» (Денвер; Колорадо, 1970);
• «З моїх блукань по Волині» (Літопис Волині. 1956. Чис. 3).

Вагому частину науково-літературної спадщини Лева Биковського складає біографістика та мемуаристика. Зокрема, у таблиці нижче наведено деякі з представлених видань:

Діяльність в еміграції та заснування наукових установ

На окрему увагу заслуговує діяльність Л. Биковського в організації українських наукових установ у еміграції. Разом із Ю. Липою у 1938–1939 рр. він заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового й Українського океанічного інститутів. Під егідою цих наукових установ було видано низку праць: «Україна над океаном» (Франкфурт, 1946), «Напрямні Всеукраїнської високошкільної політики» (Одеса, 1943), «Чорноморський простір: атлас» (Одеса, 1941).

Підсумком наукової діяльності Л. Биковського стала бібліографічна праця «У службах українській книжці: біо-бібліографія» (Денвер, 1972). До неї ввійшли: його біографія до початку 70-х років, бібліографічна інформація про 450 друкованих і рукописних творів, рецензії та відгуки. Перевидання книги у Львові у 1997 р. зробило її доступною для ширшого кола читачів в Україні.

Дослідження постаті в незалежній Україні

У радянську добу ім’я Л. Биковського замовчували, дослідники почали писати про нього лише в незалежній Україні. Це, зокрема, статті у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях:

• Баран М. «Биковський Лев» (Українська журналістика в іменах. 2003. Вип. 10);
• Ківшар Т. «Книгознавча концепція Левка Биковського подебрадського періоду (1922–1923)» (Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Книгозн.).