Відтепер головний архітектор остаточно вирішуватиме, що будувати у Львові

У п’ятницю, 13 жовтня, на пленарному засіданні депутатів ЛМР управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування визначили спеціальним уповноваженим органом містобудування. За це проголосували 49 депутатів із 51 присутніх. Відтепер містобудівні умови і обмеження мають видаватись спеціальним уповноваженим органом – управлінням архітектури і містобудування, очолюване головним архітектором.

Нові повноваження та процедура видачі документів

Головний архітектор Львова має право підпису документів – містобудівних умов та обмежень на проєктування об’єктів будівництва. Процедура внесення містобудівних умов і обмежень до загальноукраїнської єдиної системи має відбуватись повноважною особою, тобто головним архітектором, який вноситиме до неї відомості через накладення електронного цифрового підпису в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Міський голова Андрій Садовий зазначив: «Тепер містобуди будуть мати не лише публічність. Ми будемо навіть виїжджати на об’єкти, спілкуватись з мешканцями відкрито. Я буду робити все можливе, щоб громада знала кожен нюанс». Раніше функцію видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) виконував виконавчий комітет ЛМР, проте 9 вересня за позовною заявою суд скасував це повноваження.

Думка експертів щодо юридичних аспектів

Водночас головний архітектор Львова Антон Коломєйцев повідомив, що якщо головний архітектор підписуватиме МУО, то ця позиція через юридичні аспекти буде слабшою. На його думку, варіант, коли виконавчий комітет має такі повноваження, є найоптимальнішим, оскільки виконавчий комітет, згідно із законодавством, є єдиним органом, рішення якого обов’язкові у певній територіальній громаді.

Управління архітектури завжди готувало ці рішення виконкому, і ця система працювала сім-вісім років так, що у Львові ми маємо найкоректнішу забудову. Забудовники конкурують щодо якості будівель, дворів, фасадів та кількості паркувальних місць.

Особливості історичної забудови Львова

Найкраще уціліло старе місто у Львові, де збереглися окремі ансамблі забудов XVI-XVII ст. На планування будинків значною мірою впливали форми і розміри земельних ділянок, що були визначені існуючою системою податків. Садиби мали форму прямокутника завширшки 10-12 метрів по фронту вулиць і завдовжки 20-30 метрів углиб кварталу.

Типи планування будинків XVI-XVII ст.

За місцеположенням у межах кварталу було два типи ділянок – рядова і наріжна:

• На рядових ділянках: будинки мали два приміщення з боку вулиці (більше та менше), які використовувалися як конторські або торговельні приміщення.
• На наріжних ділянках: планування подібне до рядових, але приміщення з вільної від забудови сторони були освітлені та мали глибокі підвали.

Стіни будівель робили з цегли, а фасади часто облицьовували каменем. Переважна більшість приміщень першого поверху перекривалася склепінням – півциркульним або хрестовим.

Порівняльна таблиця характеристик забудови