“Свято Молоді” та відзначення 30-ліття першої «Січі» у Галичині, або огляд українських культурних подій Львова у червні 1930 року

Продовжуємо щомісячну рубрику, де публікуємо невеликий огляд суспільно-культурних подій українського Львова, що відбувалися 90 років тому. Сьогодні про ювілеї, виставки, освітні заходи та свята, які висвітлювала українська преса у червні 1930 року.

“Свято Молоді” на площі Сокола-Батька

Одним з найбільш велелюдних заходів у червні 1930 року стало “Свято Молоді”, яке відбулося 1 числа. У програмі свята, що розпочалося о 4 годині пополудні на площі Сокола-Батька були: почесний прохід всієї молоді, ігри та забави дітей захоронок «Рідної Школи», образи з козацького життя у виконані дітей, змагання, показ руханки, вежі та хороводи. Цікавим є те, що все свято було відзнято фотографом та початківцем української кінематографії у Галичині Юліаном Дорошем на кіноплівку.

«Від кількох років уладжує «Рідна Школа» прилюдний перегляд своєї діяльности на терені Львова. Кожного року збільшилася маса українських видців, зацікавлених поступом рідної дітвори. Цього року, а саме в неділю 1 червня, було щось більшого; у львівському святі взяла участь у поважній скількости також молодь шкіл «Р.Ш.» в:

• Золочеві (мішана ґімназія);
• Коломиї (народня, дів. ґімназія й дів. семінарія);
• Рогатині (міш. ґімназія);
• Самборі (дів. семінарія);
• Станиславові (дів. ґімназія);
• Стрию (дів. семінарія);
• Чорткові (міш. ґімназія).

Весь майдан заповнила публика в чилі понад 10 000 голов. Масова участь української публики в тому святі свідчить про ті симпатії, яких зазнає «Р.Ш.» за свою виховну працю серед української молоді при допомозі повного посвяти свого вчительства, а бездоганне, наскрізь національне переведення програми вказує, що «Рідна школа» заслуговує вповні на якнайбільшу прихильність та піддержку», – писали про свято у газеті «Діло» (ч. 121, 4 червня 1930 р.).

Організаційна інформація для відвідувачів:

• Сидячі місця: по 2 зол.
• Стоячі для старших: по 1 зол.
• Для молоді: по 50 сот.
• Доїзд: автобусом з площі Марійської (сучасна Міцкевича) аж до самої площі Сокола-Батька.

25-літній ювілей Академічного хору «Бандурист»

Окрім Свята Молоді 1 червня 1930 року у Львові відзначав свій 25-літній ювілей Академічний хор «Бандурист». З цього приводу відбувся з’їзд передвоєнних членів “Бандуриста”, що спільно з нинішніми членами цього заслуженого й почесно записаного у нас хору влаштували величавий концерт, у якому виступав з солоспівами теж передвоєнний член «Бандуриста», тепер оперовий співак Михайло Голинський. «В програму концерту входили відомі нашій співучій публіці твори, але вони були так розділені програмі, що частину їх співав «окремий» хор в «довоєнному» складі, другу молодий, відновлений по війні а третю й останню – оба хори […] Диріґували хорами: пп.І Гриневецький та І. Охримович, при фортепяні держали супровід пп. Курдидик та Шухевич», – писали у тижневику «Неділя» (ч. 23, 15 червня 1930 р.). До слова, концерт відбувся перед домом Музичного Товариства ім. Лисенка.

Склад хору під час ювілейного виступу:

• 1-й ряд знизу зліва на право: Б. Кудрик, З. Попель.
• 2-й ряд знизу зліва на право: Й. Кліш, Б. Вахнянин, Т. Шухевич, І. Смолинський, М. Голинський, С. Людкевич, І. Гриневецький, Я. Сім’янович.
• 3-й ряд: 1-й зліва І. Охримович, 4-й зліва Д. Вахнянин.
• 4-й ряд: 3-й зліва В. Безкоровайний, останній — Р. Шипайло.

Трагічна втрата українського мистецтва

Трагічною новиною для Львова стало повідомлення про смерть відомого мистця, художника Петра Івановича Холодного, котрого не стало 7 червня 1930 року у Варшаві. «Для Галичини Петро Холодний за своє восьмилітнє перебування зробив дуже багато. Ціла низка знаменитих історичних картин, велике число портретів, багато ілюстрацій і окладинок, дуже широка діяльність в релігійнім малярстві, як поліхромії стін, так іконостасів, образів і вітражів – усе це створив він на Галицькій землі», – писала газета «Діло» (ч. 127, 12 червня 1930 р.).