Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Гвинт, рондель та крила: історія та сучасні виклики української авіації

Кожну першу неділю серпня Збройні сили України відзначають День Повітряних Сил. Відповідно дату затверджено указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Хоча історично день української військової авіації був 2 серпня. Авіатори армії УНР вважали свої покровителем пророка Ілью-Громовержця, якого в іконописі зображують погоничем небесних колісниць. Згодом це день став святом радянських десантників, однак з відродженням традицій сторічного державницького досвіду, вирішено змінити дату на таку, що ближче історичному спадку України.

Засновник «Авіації Галичини» Петро Франко

Син класика української літератури Івана Франка Петро жив життям звичайно українця в Австро-Угорській імперії. У 1916 році, Франка, як кваліфікованого інженера, направляють в авіаційну школу поблизу боснійського Сараєва, де він здобув фах «технічного експерта». Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, держсекретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовський підписує наказ про формування Летунського відділу Галицької армії. Очолив «Авіацію Галичини» поручник Петро Франко.

Основною задачею галицьких авіаторів була розвідка. Саме авіація ЗУНР стала головним джерелом інформації про розташування і пересування польських військ. Літаки Української Галицької армії отримали розпізнавальні знаки — сині та жовті квадрати на нижній поверхні крил, та на борту фюзеляжу — жовтий тризуб. Стан авіаційного парку того часу можна представити у наступній таблиці:

Тип літака Кількість Роль/Призначення
Австрійські розвідники «Бранденбург» 4 Розвідка та спостереження
Винищувачі «Ньюпор» (тип 21 та 24) 3 Бойове прикриття

Попри поєднання двох керівних посад, Франко також брав участь у безпосередньому виконанні бойових завдань. Він регулярно здійснював розвідвильоти, в якості пілота-спостерігача. 4 січня 1919, проводячи повітряну розвідку на північ від Львова на двомісному «Альбатросі», Франка збив ворожий літак.

Роззброєння української авіації після 1991 року

З моменту здобуття незалежності авіація України пройшла складний шлях. Із 1991 року ми не закупили жодного бойового літака, на озброєнні у нас досі радянські літаки, які виготовленні в період з 1968 по 1991 рік. Із розпадом СРСР Україна отримала найчисельнішу військову авіацію в Європі. У світовому рейтингу наші Повітряні Сили були на четвертому місці після США, росії й Китаю. В нашому авіапарку було близько 2 800 літальних апаратів. За часи незалежності їх кількість значно скоротилась.

Першим етапом в роззброєнні української авіації було списання усіх застарілих типів літаків. Це Су-15, Ту-22, Міг-25, Міг-23. Ліквідація важкої бомбардувальної авіації, зокрема Ту-22М, Ту-95 та Ту-160, була обумовлена тим, що ці літаки були ракетоносцями, які могли нести лише крилаті ракети, яких з не ядерними боєголовками в України не було. В січні 1994 року Клінтон, Кравчук та Єльцин підписали т. зв. тристоронню угоду, згідно з якою Україна віддала росії значну частину свого ядерного статку. Від середини 1990 – початку 2000-х в Україні перетворили на брухт 60 літаків-ракетоносців Ту-22 різних модифікацій, а також дев’ять важких бомбардувальників Ту-160 і 21 Ту-95МС.

Битва за Південь: сучасні герої

У лютому 2022 року українським пілотам довелось знову вступити в бій. Ці три історії трапились в небі над українським Півднем у перші дні повномасштабного вторгнення. Рано-вранці 24 лютого 2022 року літак Су-25 врятував пілота від ракетного обстрілу, а вже о 9-й ранку він атакував свою першу колону техніки окупантів.

  • Перший бій неможливо забути: колона техніки, що йде до горизонту.
  • П’ять годин без зупинки вона йшла від кримського перешийка і пілот в парі з веденим зміг її зупинити.
  • Атака зайняла не більше 30 секунд: ракети і бомби в одному заході.

Інша історія пов'язана з обороною Миколаєва. Велика колона рухалася з боку Херсона, і пілоти Су-25 отримали завдання зупинити її. «Поряд із заправкою танк! По трасі на узбіччя та в посадки звалюють! Вали по них» — такі команди лунали в ефірі. Після повернення назад пілотам повідомили, що вони накрили майже всю колону, а залишки «допрацювала» піхота. Та Повітряним Силам вдалось не тільки зберегти авіацію України: наші пілоти показали, що вони — аси, які мужньо боронять свою державу.